нтралізації, можливо, відбудеться зниження вартості МПЦ, що дозволить економічно виправдано застосовувати їх для будь-якого полігону , у тому числі для малих станцій, складних увязок у вузлах, для груп станцій в портах і на великих промислових підприємствах.
Економічну ефективність впровадження електричної централізації визначаємо для сортувальної станції в порівнянні з ручним керуванням стрілками.
Прискорення операцій за завданням та обробленні маршрутів, їх секційне розмикання, а також наявність інформації про стан колій і стрілок при електричної централізації дозволяють скоротити непродуктивні стоянки поїздів на станції в порівнянні з МКУ. Це час виражається числом що зберігаються поездо-годин простою, яке визначають з урахуванням комплексного впливу способів управління стрілками і нерівномірності руху поїздів на станції. Ручне управління вимагає більшої кількості в штаті станції чергових стрілочних постів. На установку маршрутів стрілочними постами витрачається багато часу. При обладнанні станції ЕЦ за рахунок скорочення часу на приготування маршрутів зменшується станційний інтервал і тим самим збільшується пропускна спроможність станції. Система ЕЦ виключає утримання штату чергових стрілочних постів.
Вплив електричної централізації на поліпшення кількісних і якісних показників роботи транспорту визначається для багатьох показників.
Кількість стрілок на станції - 32 стрілок.
Розмір руху поїздів Nрасч=35 пар поїздів.
Кількість маневрових пересувань на станції Nманевр=45 поїздів.
Середнє число вагонів у маневровому пересуванні mср=15 вагонів
Витрати на утримання 1 стрілки МКУ - 358,324 тис. тенге
Витрати на утримання 1 стрілки ЕЦ - 16,884 тис. тенге
Середня кількість вагонів у маневровому складі mм - 8 вагонів.
Середня кількість вагонів в поїзному складі m - 30 вагонів.
Ціна чотиривісного вагона Цв=96,6 тис. тенге.
Вартість будівництва ЕЦ за укрупненими показниками на 1 стрілку 256 тис. тенге
Вартість будівництва МКУ за укрупненими показниками на 1 стрілку 60 тис. тенге
Рд динамічне навантаження на вагон - 30 тонн
ЦГР середня ціна 1 тонни вантажу - 4,5 тис. тенге
Економія експлуатаційних витрат в тисячах років від збережених поездо-годин ЕПЛ, вагоно-годин ЕВЧ і маневрових локомотиво-годин Елч:
D Ем=D ЕПЛ + D ЕВЧ + D Елч (4.1)
Річна економія експлуатаційних витрат за рахунок зменшення поездосчасов простою:
D ЕПЛ=ППЧ? Ntек? 365, (4.2)
де ППЧ=276,08 тенге - укрупнена видаткова ставка на 1 поездо-годину простою вантажного потяга.
Кількість що зберігаються поездо-годин простою, при пристроях ЕЦ:
ек=(tмр-tмец)? (2? Nрасч)/60, (4.3)
ек=(4-0,5)? (2? 35)/60=4,08 поездо-годин,
де: tмр (3-6 хв) - час приготування та перевірки маршруту при ручних стрілках; tмец (0,2-0,3мін) - час приготування та перевірки маршруту при електричної централізації;
D ЕПЛ=276,08? 4,08? 365=411,36 тис. тенге
Економія експлуатаційних витрат в тисячах тенге за маневровими
локомотиво-годинах:
D Елч=Улч? Мtек? 365 (4.4)
де Улч=141,07 тенге - укрупнена видаткова ставка експлуатаційних витрат на одні локомотиво-годину маневрової роботи, визначається за укрупненими видатковим ставках.
Кількість що зберігаються локомотиво-годин, при пристроях ЕЦ:
Мtек =? tсрм? Чл/60=1,8? 45/60=1,3 локомотиво-годину, (4.5)
де:? tсрм - середнє зберігає час на одне маневрове пересування, хв (? tсрм=2-0,2=1,8 хв.); Чл - число маневрових пересувань на добу;
D Елч=141,07? 1,3? 365=66,94 тис. тенге
Економія експлуатаційних витрат по вагоно-годин від прискорення виконання маневрових заїздів:
D ЕВЧ=УВЧ? ntек? 365, (4.6)
де УВЧ=0,67 тенге - укрупнена видаткова ставка поточних витрат, пов'язаних з простоєм вагонів і віднесених до 1 вагоно-годині; ntек - добова економія вагоно-годин простою при маневрах; ек =? tсрм? mм/60=1,8? 15/60=0,45 вагоно-годину,
де mм - середнє число вагонів у маневровому пересуванні;
D ЕВЧ=0,67? 0,45? 365=110,04 тенге.
Отже D Ем=110,04 тенге + 66,94 тис.тенге + 411,36 тис.т...