. Болдірєва, О.С. Богданову, в Україні? А.С. Макаренка, Г.С. Костюка, А.І. Зільберштейна, С.Х. Чавдарова.
У Перші? Надзвичайно складні - повоєнні роки, коли більшість шкіл опінію у скрутному становіщі, педагоги-практики в тому чіслі класні Керівники показали скроню результатівність своєї праці. Це Було пов язано з турботливих уваг, спрямованостей на учнів, Аджея почти в шкірному класі Навчаюсь діти-сироти, батьки якіх погибли на фронтах Війни. Чима класних керівніків, віконуючі виховні Функції, брали на себе у цею период батьківські обов язки, піклуючісь НЕ только про навчання підлітків, а й про стан їхнього здоров я, побутові умови ТОЩО.
Незважаючі на таке по-Справжня Батьківське ставленого до учнів у Перші повоєнні роки, з метою встановлення «БІЛЬШОГО порядку», й дисципліни среди учнів в обов язки класних керівніків були включені наглядацькі Функції. Це не спріяло, встановленного дружніх отношений между класная керівнікамі та їхнімі Вихованця. Навпаки, розвивается авторітарні підході в педагогіці та караючі методи на практике.
У Україні в лістопаді 1946 р. булу прийнятя постанова Уряду про заходь относительно Поліпшення позашкільної роботи з дітьми, Зміст якої спрямовував педагогічні колективи палаців, будинки піонерів, других позашкільніх закладів на всіляку допомогу Дирекції шкіл, Класна керівнікам у створенні при всех Середніх и семірічніх школах клубів вихідного дня, шкільних чіталень, в организации учнівських предметних, технічних, натуралістічніх гуртків, розвитку художньої самодіяльності, розгортанні роботи за місцем проживання.
У тому ж 1946 р. булу прийнятя ще один постанова, у Якій позначають, зокрема, что виховна робота в багатьох школах проводитися відірвано від навчання, без зв язку з ЖИТТЯ І справжнімі потребами дитячого колективу. Йшлось про том, что до запровадження «Правил для учнів» підходять формально або зовсім про них забули.
Такі негатівні ОЦІНКИ стану справ в цілому в Шкільній практике та виховному процессе зокрема призводится до необхідності Прийняття в Республіці Довгострокова законодавчих документів. У +1959 р. Верховна Рада пріймає «Закон про Зміцнення зв язку школи з ЖИТТЯ І про далі розвиток системи народної освіти в Українській РСР». Магістральне Завдання, что віплівало Із положень Закону, пролягав у запровадженні в Республіці вместо загальнообов язкової семірічної освіти восьмірічної. У усіх НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД областей розгорнулась Справжня боротьба за Збереження контингенту учнів, пріпінення відсіву їх зі школи, Поліпшення якості знань, что нерідко породжувало формалізм у навчальному процессе, завіщення оцінок учнів з Навчальних дисциплін. Щодо класних керівніків, то смороду Ніяк НЕ були осторонь ціх процесів и строго «кара» всіма освітянськімі інстанціямі - від директора школи, ПЕДРАДА и вищє.
З Іншого боці, чинний Закон спріяв поглиблення виховного процесу, урізноманітненню форм и методів роботи з дітьми, залучених до шкільних справ Ширшов Кіл громадськості. Саме в ЦІ роки класні Керівники спільно з органами учнівського самоврядування, регіональнімі позашкільнімі установами спрямовують свою діяльність на розвиток мережі шкільних музеїв, создания для підлітків різніх самодіяльніх клубів, про єднань, секцій за інтересами. У практику роботи з дітьми дедалі Ширшов запроваджуються лекції ї Бесідам по вопросам мистецтва, зустрічі з творчими працівнікамі, організація УНІВЕРСИТЕТІВ культури, наукових товариств, а такоже колективне, під керівніцтвом класних наставніків, відвідування музеїв, виставок, кінотеатрів и театрів.
У следующие роки, в период Посилення зв язків школи з життям, вчителям та учням надається більша можлівість для Виявлення Творчої ініціативи в розвитку самодіяльності, у навчанні, праці, в организации клубів за інтересами. Значний зростають виховні Функції шкільних и класних колектівів, різновіковіх про єднань. У Деяк школах це спріяло підвіщенню роли класних керівніків у згуртуванні учнівських колектівів, а в других - у СПРОБА избежать класного керівніцтва в старших класах під вигляд відмові від надмірної опікі над підліткамі. Характерно, что в багатьох школах педагогічні колективи вірішувалі це питання на свой розсуд.
І все ж у 80-ті роки, в условиях переходу до Загальної середньої освіти, растет відповідальність класних керівніків за віхованість учнів, ускладнюються умови їхньої роботи, збільшується Кількість дітей Із значний відхіленнямі в поведінці й розвитку. Незважаючі на прійняті в Україні в тій годину чісленні постанови относительно Поліпшення Трудової підготовкі молоді, якість професійної орієнтації Залишани на низьких Рівні, и того за подалі навчання и працевлаштування такоже несли відповідальність класні Керівники.
У ряді педагогічних вузів України в 80-ті роки для студентов були введені ...