ілюстрація можна розуміти і в широкому, і у вузькому сенсі цього слова. У широкому значенні це всяке зображення, поясняющее текст. Відомо багато малюнків, творів живопису та скульптури, які виконувалися на літературні теми, наприклад малюнки В. Сєрова до байок І. А. Крилова [1].
У вузькому, сенсі ілюстрації - це твори, призначені для сприйняття в певній єдності з текстом, тобто знаходяться в книзі і беруть участь у її сприйнятті в процесі читання. Ілюстрації до літературного твору разом з ним являють собою єдине ціле. Вони повинні відповідати змісту літературного твору. Від художника вимагається, щоб він став співавтором книги, зробив видимими ідеї та образи письменника, допомагаючи зрозуміти зміст, побут, оточення героїв твору. Ілюстрації підрозділяються на науково-пізнавальні (карти, плани, схеми, креслення і т. П.) І художньо-образні (тлумачення літературного твору засобами книжкової графіки). Можуть бути пояснювальним зображенням до тексту.
В залежності від розміру та розташування в книзі бувають такі види ілюстрацій: фронтиспис, заставка, смугова ілюстрація (на всю сторінку), разворотная (на двох сторінках), оборонна (невеликий малюнок, оточений текстом), малюнки на полях.
За характером ілюстрації та їх зв'язку з літературним текстом, можна виділити наступні:
Оповідальні ілюстрації - розкривають зміст в багатолистого серіях. Це портрети, ілюстрації предметно-пізнавальні або обстановочной, ілюстрації дії, психологічні, що дають характеристику героїв через їхні взаємини, вчинки, жести, міміку і т. П.
Метафорические - узагальнюючі думки автора у символічній формі, гостро виражають сенс всього твору або його частини. Серед них можна виділити такі види ілюстрацій:
а) настрою або стану - їх вплив емоційне, подібне музиці; такі ілюстрації часто виконують до віршів;
б) алегоричні - до казок, байок, епосу, що передають алегоричні думки автора алегорично або конкретно;
в) синтетичні - ілюстрації, що представляють собою з'єднання різночасових моментів однієї композиції та ін.
Всі види ілюстрацій можуть суміщатися і переплітатися, це сприяє більш повному розкриттю літературного змісту, підвищує його художньо-образну виразність [14].
1.2 Розвиток творчої уяви на уроках ілюстрування літературних творів
Розвиток творчих здібностей учнів є однією з основних цілей сучасної педагогічної науки, зокрема, предметів художньо - естетичного циклу. Широкий розвиток в цьому напрямку по достоїнству має отримати прилучення учнів початкової школи до національної культури, народному фольклору через створення ілюстрацій до народних казок на уроках образотворчого мистецтва. Яка діяльність людини, результатом якої є не відтворення були в її досвіді вражень і дій; належатиме до творчої діяльності. Цю творчу діяльність, заснованої на комбинирующей здатності нашого мозку, психологія називає уявою. Уява є особливою формою людської психіки, що стоїть окремо від інших психічних процесів і разом з тим займає проміжне положення між сприйняттям, мисленням і пам'яттю. Залежно від самостійності й оригінальності образів уяву буває відтворює і творчим. «Відтворює уяву - це подання чогось нового для даної людини, що спирається на словесний опис або умовне зображення цього нового (креслення, схема, нотний запис). Творча уява - це створення нових образів без опори на готове опис чи умовне зображення. Творча уява полягає в самостійному створенні нових образів. Майже вся людська культура є результатом творчої уяви людей. У творчому комбінуванні образів зникає провідна роль пам'яті, на її місце приходить емоційно забарвлене мислення [2].
Уява дітей і дорослих сильно відрізняється. Рівень розвитку уяви в кожному віці свій, він відрізняється досвідом, почуттями, інтересами, потребами, бажаннями, які Виготський Л.С. називає чинниками. У практиці основний акцент, на жаль, часто, робиться саме на факторі (умови) багатства чуттєвого досвіду, специфіка ж процесу уяви, т. Е. Комбінаторний характер його діяльності, практично не враховується. Для формування уяви поряд з постійним збагаченням досвіду дитини необхідно ще й розвиток здібностей у нього до переконструювання, комбінуванню цього досвіду [4].
Сприятливими для формування таких здібностей є уроки з ілюстрування літературних творів є. Ці уроки можна добре поєднувати з іншими предметами шкільної програми, а значить, з'являється можливість підходити до формування творчих здібностей дитини з різних сторін, що, безумовно, позитивно впливає на розвиток особистості школяра і його уяву.
Саме поняття ілюстрування розуміється як пояснення словесної інформації наочними прикладами-малюнками, аплікаціями. Уроки ілюс...