. 48-54].
З вище перерахованих моделей толерантності лише остання видається, на думку автора, плідною в сучасній ситуації. Так вважає і Р.Р. Валітова: «толерантність передбачає зацікавлене ставлення до іншого, бажання відчути його світовідчуття, яке спонукає до роботи розум вже тому, що воно - інше, ніж - то не схоже на власне сприйняття дійсності» [5, с. 33-34]. На думку Отфріда Хеффе, толерантність теж припускає взаємну повагу різних культур і традицій, визнання самоцінності інших культур [18].
«Соціокультурна толерантність» - це моральна якість особистості, що характеризує терпиме ставлення до інших людей, незалежно від їх етнічної, національної чи культурної приналежності, терпиме ставлення до іншого роду поглядів, вдач, звичкам; необхідна по відношенню до особливостей різних культурних груп або до їхніх представників. Вона є ознакою впевненості в собі і свідомості надійності своїх власних позицій, ознакою відкритого для всіх ідейної течії, яка не боїться порівняння з іншими точками зору і не уникає духовної конкуренції. Виражається в прагненні досягти взаємної поваги, розуміння і узгодження різнорідних інтересів і точок зору без застосування тиску, переважно методами роз'яснення і переконання.
Формування толерантності здійснюється в повсякденному житті через досвід і приклад рідних і близьких, а також навколишніх людей.
При організації роботи з формування толерантності педагогам необхідно знати і враховувати:
· індивідуальні особливості кожної дитини, особливості виховання в сім'ї, родинної культури;
· національний склад колективу учнів;
· проблеми у відносинах між дітьми та їх причини;
· культурні особливості навколишнього середовища, Етнопедагогіческіе і етнопсихологічні риси культури, під впливом якої складаються міжнаціональні відносини серед учнів і в сім'ях.
Толерантність, як поважна поблажливість до студента, з одного боку, і як педагогічна терпимість, з іншого - вміння вислухати навіть помилкова відповідь учня і зробити цей відповідь об'єктом колективного обговорення [10, с. 14].
Толерантність припускає особистісну орієнтацію у викладанні, реалізацію культурологічного підходу до формування особистості майбутнього активного члена суспільства, здатного до творчості і відповідальності.
Основа толерантності - формування гуманних відносин між людьми, незалежно від їх національності. Це можливо здійснити у навчальний, позаурочний час. Через всю систему відносин у колективі класу, школи.
Таким чином, виходячи з наведених вище визначень толерантності з укладеної в них позитивною оцінкою даного морального якості і його соціальною необхідністю на різних етапах розвитку суспільства і зараз, зокрема, розглянувши різні точки зору на поняття толерантності і виділивши основні сутнісні характеристики даного морального якості особистості - повага, симпатія, доброта, - можна зробити висновок про необхідність формування соціокультурної толерантності як морального якості особистості в інтересах успішності ведення «культурного» діалогу та з метою уникнення міжкультурних конфліктів з різними соціальними, культурними групами або їх представниками [3].
. 2 Вивчення толерантності учнів
Реалізація навчально-виховного процесу повинна здійснюватися в тісному і нерозривному зв'язку з формуванням толерантності, як основи громадянського суспільства.
Для виконання поставленої мети в школі повинен будуватися процес соціалізації дитини через розробку та практичне втілення моделі толерантного виховання особистості, якій притаманні толерантність, розуміння і прийняття іншої, необхідні для усвідомлення підлітком своєї ролі і значущості в соціумі [4 ]. Через всебічний розвиток соціальних взаємодій розширюється уявлення підлітка про соціальні явища, накопичується досвід взаємодії з представниками різних соціумів. Сучасна школа дозволяє сформувати соціальні компетенції підлітків через реалізацію механізмів соціального партнерства, моделювання соціоігрових ситуацій і стимулювання соціальних ініціатив. Спираючись на пріоритети розвитку освіти, доцільно представляти школу як комунікативне єдність освітнього простору, в рамках якого формуються не тільки знання в різних предметних областях, а й соціальний досвід, заснований на міжкультурному взаємодій.
При оцінці сформованості толерантності доцільно використовувати критерій психофізичного здоров'я учня-підлітка, виражений через рівень тривожності, агресії. Чим більше число педагогів з різних навчальних дисциплін працюють з використанням соціально-педагогічних технологій, тим більшу кількість учнів позитивно адаптуються в шкільному, а значить і ...