денна практика виховання і навчання. Наукові поняття передають педагогічний досвід і знання в узагальненій формі. До останніх відносяться: педагогічні категорії і поняття, закономірності, методи і принципи організації навчання і виховання.  
 У період становлення педагогіки як науки було визначено три фундаментальні категорії (основні поняття педагогіки) - «виховання», «навчання», «освіта». 
  «Виховання» як загальна категорія історично включала в себе «навчання» та «освіта». 
  У сучасній науці під «вихованням» як суспільним явищем розуміють передачу історичного та культурного досвіду від покоління до покоління. При цьому вихователь: 
 . передає досвід, накопичений людством; 
 . вводить у світ культури; 
 . стимулює до самовиховання; 
 . допомагає розібратися у важких життєвих ситуаціях і знайти вихід із становища. 
  У свою чергу вихованець: 
 . опановує досвідом людських відносин і основами культури; 
 . працює над собою; 
 . навчається способам спілкування і манерам поведінки. 
  У результаті вихованець змінює своє розуміння світу і ставлення до людей і самому собі [14, С.486]. 
  Як показує практика, виховання діалектично взаємопов'язане з навчанням. Воно сприяє розвитку та утвердження основних якостей особистості, що виявляються у вчинках. Ці якості характеризують не тільки світогляд людини, а й соціальні, моральні позиції; індивідуальні устремління. 
  Накопичення та передача досвіду культури і цивілізації у взаємозв'язку із зростанням наукового знання стали не тільки невід'ємною функцією суспільства, а й умовою його розвитку. В даний час освіта і виховання розглядаються як основні чинники формування суспільства і держави, науки і культури. 
  Завдання виховання завжди виражає історичну потребу суспільства у підготовці покоління, здатного реалізовувати певні суспільні функції і соціальні ролі. Тобто системи, що зумовлюють характер і завдання виховання, відповідають сформованим етнонаціональним традиціям, особливостям суспільно-історичної формації, визначеної ціннісної ієрархії, а також політичної та ідеологічної доктрині держави. У світовій практиці відомі такі системи виховання, як «спартанська», «система лицарського виховання», «домострой», «виховання джентльмена», «система колективних творчих справ». 
  Друга категорія - «навчання» - розуміється як процес взаємодії вчителя і учнів, в результаті якого забезпечується розвиток учня [2, С. 56]. 
				
				
				
				
			  При цьому вчитель: 
 . викладає - цілеспрямовано передає знання, життєвий досвід, способи діяльності, основи культури і наукового знання; 
 . керує процесом освоєння знань, навичок і вмінь; 
 . створює умови для розвитку особистості учнів (пам'яті, уваги, мислення). 
  У свою чергу учень: 
 . вчиться - опановує переданої інформацією і виконує навчальні завдання з допомогою вчителя, спільно з однокласниками або самостійно; 
 . намагається самостійно спостерігати, порівнювати, мислити; 
 . проявляє ініціативу в пошуку нових знань, додаткових джерел інформації (довідник, підручник, Internet), займається самоосвітою. 
  Таким чином, діалектичне ставлення «навчання-виховання» спрямовано, насамперед, на розвиток діяльнісних і особистісних характеристик людини на основі його інтересів, набутих знань, умінь і навичок. 
  Залежно від особливостей реалізації процесу взаємодії викладання і навчання в науці і практиці виділяють різні дидактичні системи: розвиваюче, проблемне, модульне, програмоване навчання. 
  Третя категорія педагогіки - «освіта» - розуміється як: 
 . цінність розвивається людини і суспільства; 
 . процес навчання і виховання людини; 
 . як результат останнього; 
 . як система. 
  Вся сукупність освітніх (або навчальних і виховних) закладів вибудовується в систему в рамках конкретного міста, регіону, країни. 
  Протягом століть оформлялися різні виховні та освітні установи. До них відносяться: дитячі садки, школи-гімназії, школи-інтернати, ліцеї, коледжі, інститути, університети, академії, будинки молоді, палаци творчості, центри розвитку, кімнати школяра. 
  З даного питання існують різні точки зору, що характерно для об'єктивного процесу розвитку будь-якої науки. Прикладом можуть послужити теорії походження життя на Землі, антропогенезу або виникнення Сон...