упроводжуються;
д) вираженою ендогенною інтоксикацією (злоякісні пухлини та їх метастази);
е) ураження кісткового мозку, нирок і деяких інших органів;
ж) гемодилюція (помилкова анемія).
Гематокрит (haematokritos) - співвідношення обсягів еритроцитів і плазми. Гематокрит визначається Центрифужний методом. У сучасних гематологічних лічильниках показник гематокриту найчастіше є розрахунковим параметром, виведеним з кількості еритроцитів і їх об'єму.
Матеріал для дослідження служить венозна або капілярна кров, що збирається в Гематокритное капіляр, оброблений гепарином. [2]
Підвищена кількість гематокриту показує на наступні захворювання:
а) первинні і вторинні еритроцитоз;
б) дегідратації (захворювання шлунково-кишкового тракту, що супроводжуються профузним проносом, блювотою, діабет; надмірне потовиділення);
в) зменшення об'єму циркулюючої плазми (перитоніт, опікова хвороба).
Знижений вміст говорить про наступних патологіях:
а) анемії;
б) підвищення об'єму циркулюючої плазми (сердечнососудистая і ниркова недостатність, пізні терміни вагітності, гіперпротеїнемії);
в) хронічний запальний процес, травми, тривалий постільний режим, голодування, хронічна гиперазотемия, онкологічні захворювання;
г) гемодилюція (внутрішньовенне введення рідини, особливо при зниженні функціональної здатності нирок).
Середній вміст гемоглобіну в еритроциті (mean corpuscular hemoglobin) - для характеристик анемії використовується рідко. Середній вміст гемоглобіну в еритроциті можна визначити за формулою
, (1.1)
де Hb - гемоглобін, г/л; RBC - кількість еритроцитів,? 1012/л. [2]
Підвищене значення MCH:
гіперхромні анемії (мегалобластіческіс, цироз печінки).
Знижений значення MCH:
а) гіпохромних залізодефіцитні анемії;
б) анемії при злоякісних пухлинах.
Середня концентрація гемоглобіну в еритроциті (mean corpuscular hemoglobin concentration) - визначає насиченість еритроцитів гемоглобіном. Середню концентрацію гемоглобіну в еритроциті можна обчислити за формулою
(1.2)
де Hb - гемоглобін, г/л; Ht - гематокрит,%. [2]
Знижений значення MCHC:
гіперхромні анемії (сфероцітоз, овалоцитоз).
Знижений значення MCHC:
гіпохромних анемії (залізодефіцитні, сідеробластичні анемії, таласемії).
) Середній об'єм еритроцитів (MCV) (mean corpuscular volume) -використовується для характеристики типу анемії. При підрахунку еритроцитів можна побудувати криву розподілу по їх діаметрам (крива Прайс-Джонса). Середній об'єм еритроцитів можна обчислити за формулою
, (1.3)
де Ht- гематокрит,%; RBC- кількість еритроцитів,? 1012/л. [2]
Підвищене значення MCV свідчить про таких захворюваннях як:
а) макроцитарних і мегалобластіческіс анемії (дефіцит вітаміну В12. фолієвої кислоти);
б) анемії, які можуть супроводжуватися макроцитозом (гемолітичні анемії, хвороби печінки, мієлодиспластичні синдроми).
Знижений значення MCV показує на наступні патології:
а) мікроцітарние анемії (залізодефіцитні анемії, таласемії, сідеробластичні анемії);
б) анемії, які можуть супроводжуватися мікроцитозом (гемолітичні анемії, гемоглобінопатії).
) Лейкоцити (WBC) (leucocytus) - клітини крові, які утворюються в кістковому мозку і в лімфатичних вузлах. Основною функцією лейкоцитів є захист організму від чужих для нього різних агентів.
За нормальних умов в периферичній крові знаходиться п'ять видів лейкоцитів: нейтрофіли, еозинофіли, базофіли, моноцити і лімфоцити. Хоча сукупність всіх лейкоцитів утворює систему, кожний вид з них самостійний і виконує свою специфічну функцію.
Аналіз лейкоцитів слід робити натщесерце і після короткого відпочинку пацієнта, тому що після фізичної напруги, їжі, при вагітності та при стресі спостерігається фізіологічне зростання їх кількості. [2]
Підвищений вміст лейкоцитів може вказувати на такі захворювання:
а) бактеріальні інфекції;
б) запалення і некроз тканин;
в) інтоксикація;
г) злоякісні новоутворення;
д) лейкози;
е) алергії;
ж) результат дії кортикостероїдів, адреналіну, гістаміну, ацетилхоліну, отрут комах, ендотоксинів, препаратів наперстянки.
Знижений вміст лейкоцитів вказує на наступні патології:
а) деякі бактеріальні та вірусні інфекції;
б) дія лікарських препаратів (сульфаніламідів, анальгетиків, протисудомних, антитиреоїдних і інших препаратів);
в) аплазія і гіпоплазія кісткового мозку;
г) метастази новоутворень в кістковий мозок;
д) пошкодження кісткового мозку хімічними засобами, цито-статики;
е) іонізуюче опромінення;
ж) гіперс...