цій та інвестицій) Керівництво при плануванні та розробці бюджету (поточне і оперативне планування) Визначення вузьких і пошук слабких місць для тактичного управління Визначення всієї сукупності підконтрольних показників відповідно до встановлених поточними цілями Порівняння планових (нормативних) і фактичних показників підконтрольних результатів і витрат з метою виявлення причин, винуватців та наслідків відхилень Аналіз впливу відхилень на виконання поточних планів Мотивація і створення систем інформації для прийняття поточних управлінських рішень
Мета стратегічного контролінгу - забезпечення виживання підприємства і відстеження руху підприємства до наміченої стратегічної мети розвитку.
Встановлення стратегічних цілей починають з аналізу інформації про зовнішніх і внутрішніх умовах роботи підприємства. На етапі стратегічного управління прогноз змін зовнішніх умов грає важливу роль, тому аналіз зовнішніх і внутрішніх факторів включає в себе напрямки, представлені на малюнку 1.
Стратегічний контролінг несе відповідальність за обгрунтованість стратегічних планів. Перш ніж здійснювати контроль за досягненням якої-небудь мети, необхідно встановити, наскільки обгрунтовано вона обрана і наскільки реально її досягнення. Перевірка стратегічних планів включає в себе, як мінімум, перевірку на повноту планів, їх взаємоув'язки і відсутність внутрішніх протиріч. За результатами проведеної перевірки слід або розробити систему контролю за виконанням плану, або приступити до розробки альтернативних варіантів стратегічного плану.
Малюнок 1. Напрями аналізу в стратегічному контролінгу
Якщо обраний варіант стратегічного плану нас влаштовує, то для розробки системи стежить контролю за досягненням стратегічних цілей необхідно вибрати галузі контролю:
? стратегічні цілі (як якісні, так і кількісні);
? критичні зовнішні та внутрішні умови, що лежать в основі стратегічних планів;
? вузькі і слабкі місця, виявлені в результаті аналізу стратегічного плану.
При визначенні системи підконтрольних показників необхідно пам'ятати про такі вимоги:
? обсяг показників повинен бути обмежений;
? показники повинні містити дані по всьому підприємству в цілому, а також по всіх його підрозділах;
? обрані показники повинні бути динамічними і перспективними (необхідно забезпечити можливість зіставлення даних, як мінімум, за п'ять років);
? показники повинні мати характер раннього попередження;
? при виборі показників необхідно звертати увагу на те, щоб вони були порівнянними (з минулими досягненнями, з іншими підприємствами галузі і т.п.).
Аналіз обраних підконтрольних показників включає в себе наступне:
? порівняння нормативних і фактичних значень з метою виявлення відхилень;
? виявлення причин і винуватців відхилень;
? визначення залежності між отриманими відхиленнями і кінцевими результатами діяльності підприємства;
? аналіз впливу отриманих відхилень на кінцеві результати.
Аналітичну інформацію передають з певною періодичністю керівництву підприємства для прийняття управлінських рішень.
Мета оперативного контролінгу - створення системи управління досягненням поточних цілей підприємства, а також прийняття своєчасних рішень щодо оптимізації співвідношення витрати - прибуток.
На відміну від стратегічного оперативний контролінг орієнтований на досягнення короткострокових цілей.
Основні підконтрольні показники:
? рентабельність капіталу;
? продуктивність;
? ступінь ліквідності.
Систему оперативного контролінгу використовують для підтримки оперативних рішень по недопущенню кризового стану.
1.3 Структура і характеристика розділів контролінгу
Структура контролінгу схематично представлена ??на малюнку 2.
Малюнок 2. Розділи контролінгу
Встановлення цілей - визначення якісних і кількісних цілей підприємства і вибір критеріїв, за якими можна оцінити ступінь досягнення поставлених цілей.
Планування - перетворення цілей підприємства в прогнози і плани. Перший крок планування - аналіз сильних і слабких сторін підприємства, можливостей і небезпек (так званий SWOT-аналіз). На основі цього розробляють спочатку стратегію підприємства, а потім - план. План дозволяє підприємст...