ні погляди і переконання, стали стійкими риси характеру, повною мірою розкрилися здібності, виробилася життєва позиція.
Велику роль відіграє формування у курсантів цілеспрямованості як одного з вольових якостей. У цілеспрямованості, на думку дослідників, тісно взаємодіють три сторони: змістовна, ідейна, що виражає моральну спрямованість усього життя і діяльності курсанта;
- вольова, як здатність ставити ясні цілі, проявляти наполегливість і завзятість у їх здійсненні, підпорядковувати їм свою діяльність;
- мотиваційна, спонукальна сторона, яка визначає зміст цілей і способи їх досягнення.
Сильне вплив робить статутна організація служби, дотримання ритуалів. Щоденні побудови, підняття прапора, носіння форми викликають у курсантів позитивні емоційні переживання, формування почуття приналежності до колективу.
Колектив робить великий вплив на розвиток спрямованості особистості майбутнього моряка. У спільній організованої діяльності у курсантів розвиваються близькі за змістом прагнення, інтереси, мотиви поведінки, усталюється професійна спрямованість. Якщо курсант не проявляє наполегливості в досягненні поставленої мети, не домагається високих результатів у своїй діяльності, то колектив, як правило, силою громадської думки спонукає його ставити високі цілі і досягати їх здійснення. Від згуртованості колективу може залежати рівень досягнень представників цього колективу. p> Таким чином, можна зробити висновок, що вольова регуляція відіграє немаловажну роль у становленні фахівця на різних етапах освоєння професії. Для успішного вирішення практичних завдань при навчанні курсантів необхідною умовою є розвиток у них вольової регуляції, включеної в потребностно-мотиваційну сферу особистості. p align=center> 2. Конгруентність як психолого-педагогічний аспект професійного становлення курсантів військового вишу
Особи, надходять у військовий вуз, є представниками різних соціальних груп і, звідси, є носіями різних, конкретних цінностей і способу життя. Людина входить у специфічну військову середу зі своїми цілями; цінностями, поглядами, і він воліє "... самостійно формувати, для себе цілі життя, приймати рішення про шляхи досягнення цих цілей і їх здійснювати " [4]. p> Військова організація пред'являє до нього свої вимоги, встановлює свої перевірені практикою правила. Найбільш цінним з них, за твердженням генерала І. Амілахорі, є те, що В«війська повинні черпати свою бойову міць в своїх духовних, моральних силах, а не шукати її в матеріальному або чисельному перевазі над супротивником В». p> Задача дослідження військово-професійного становлення курсантів полягає в аналізі складних соціально-психологічних протиріч. Курсанти виявляються відразу залученими не тільки в навчальний процес, а й у процес військово-професійної діяльності, особливих ділових і суспільних відносин. Практика показує, адаптуватися до них здатний далеко не кожен молодий чоловік.
Оволодіння професійною діяльністю в системі вищої військової освіти може виступати засобом досягнення певних індивідуальних цінностей, але в процесі її освоєння (в ході освітнього процесу) може стати привабливою сама по собі, у випадках, коли ціннісний зміст військової діяльності узгоджується з особистими ціннісними пріоритетами [5]. p> Таке гармонійне узгодження уявлень особистості про громадські ціннісних нормах і індивідуальних ціннісних орієнтаціях, реалізованих особистістю у своєму поведінці, може бути, на наш погляд, виміряна психодіагностичними методиками і визначено як конгруентність особистості. Незважаючи на те, наш підхід до вивчення конгруентності дещо відрізняється від підходу таких дослідників як К. Роджерса, Ч. Осгуда, Е. Шострома, Т. Меррі та ін, він може мати своє теоретичне і практичне значення.
Ціннісний підхід вивчення і розвитку конгруентності вже використовується в деяких прикладних галузях психологічних знань: психотерапії, профорієнтолог, організаційної психології, управлінні персоналом, нейролінгвістичному програмуванні, психологічному консультуванні і ін
Діагностика конгруентності особистості на різних етапах навчально-виховного процесу представляється важливим етапом психологічного супроводу курсантів. Проведене дослідження підтверджує роль рівня конгруентності як показника адаптованості особистості до військової діяльності. У свою чергу, ефективна психічна адаптація є однією з передумов до успішної професійної діяльності.
Для вивчення ціннісної сфери особистості в психології використовується ряд методик: В«Опитувальник термінальних цінностейВ» (В«БатькоВ») І. Г. Сеніна, опитувальник цінностей М. Рокича (адаптація А. Гоштаутаса, А.А. Семенова і В.А. Ядова в ІСЕП АН СРСР), В«Тест смисложиттєвих орієнтаційВ» (СЖО) і В«Методика граничних смислівВ» Д. А. Леонтьєва, методика "Вивчення цінностей" Г. Олпорта, опитувальник "Цінності особистості "Л. Гордона та ін Однак, застосування даних методик не дозволяє отримати цілісне уявлення про конг...