тільки з ним. p> Компонент з невільним значенням називається постійною частиною, або стрижневим словом фразеологізму, компонент з вільним значенням - змінною частиною. Наприклад, у поєднанні потупити очі перший компонент - постійна частина, другий - змінна (пор. очі, погляд, погляд).
На відміну від фразеологічних зрощень і фразеологічних єдностей, що володіють цілісним нерозкладним значенням, фразеологічні сполучення характеризуються смислової разложима. У цьому відношенні вони зближуються з вільними словосполученнями. p> Фразеологічні сполучення майже не мають омонімічних їм вільних сполучень слів. Особливістю їх є те, що слова з фразеологічні пов'язаним значенням можуть замінюватися синонімічні: розквасите (розбити) ніс, ятрити (зачіпати) рани. Чим ширше коло слів, з якими може з'єднуватися компонент фразеологічного поєднання, що характеризується пов'язаним вживанням, тим ближче це фразеологічне сполучення до вільного словосполученню. br/>
1.2 Класифікація фразеологізмів у формі словосполучення з прямим доповненням за значенням дієслова
Фразеологічні обороти у формі словосполучення з прямим доповненням досить численні. У Залежно від характеру ставлення до об'єкта дієслівної дії всі дієслова можна розділити на наступні розряди
1. Дієслова тривалого непреобразующего впливу. Процес спрямований на об'єкт, але ніяких змін він не виробляє, наприклад: тримати камінь за пазухою, мати значення, зберігати мовчання.
2. Дієслова переміщення. Процес спрямований на об'єкт і веде до зміни місця об'єкта в просторі, наприклад: брати бика за роги, закинути вудку, покласти зуби на полку, виносити сміття з хати, брати своє, зарити талант у землю.
3. Дієслова перетворюючого впливу. Процес спрямований на об'єкт, в результаті чого в об'єкті наступають певні зміни (об'єкт отримує додатковий ознака), наприклад: навострить лижі, перемивати кісточки, намилити голову, закручувати гайки, розквасите ніс.
Що стосується фразеологізмів ламати голову, муляти очі, то дієслово в них вживається в переносному значенні, використовується в якості метафори.
4. Дієслова відносини. До цього розряду належать дієслова, позначають відношення до об'єкта в широкому сенсі цього слова:
- дієслова мовлення, наприклад: заговорювати зуби;
- дієслова сприйняття, наприклад: побачити світло.
1.3 Класифікація фразеологізмів у формі словосполучення з прямим доповненням за семантикою іменника.
В якості опорного компонента фразеологічного обороту виступає дієслово, однак сенсоутворювальним він буває досить рідко. Семантичне співвідношення компонентів у фразеологізмах цієї моделі може бути різним:
1. Дієслово та ім'я іменник семантично рівноправні: бити байдики, задавати драла, точити ляси;
2. Сенсоутворювальним компонентом фразеологізму є іменник, дієслово ж служить лише для вираження чисто граматичних значень (пор. мати зуб і У нього на мене зуб);
3. Сенсоутворювальним компонентом фразеологізму є дієслово, іменник ж або являє собою семантично порожнє слово, що має чисто експресивний характер (пор.: городити і городити дурниця), або виконує функції своєрідної морфеми (пор.: заплющити очі і заплющити очі).
4. Пряме доповнення виходить за рамки фразеологізму: вводити (кого-л.) в оману, втілити (Что-л.) в життя, приводити (кого-л.) в жах, брати (кого-л.) у дружини, водити (Кого-л.) за ніс, заткнути (кого-л.) за пояс. p> Співвідношення першого типу спостерігаються у фразеологічних сращениях і єдностях, третього - у фразеологічних поєднаннях. Що стосується співвідношення другого типу, то воно зустрічається у фразеологізмах різного ступеня семантичної неподільності, які найчастіше є, за словами Ш. Баллі, перифразами простих дієслів, містять іменник того ж кореня, що й відповідний дієслово, порівн.: впоратися - навести справки; поглянути - кинути погляд; зобов'язатися - взяти зобов'язання; вдарити - нанести удар; загудіти - дати гудок.
У фразеологізмах у формі словосполучення з прямим доповненням ім'я іменник в якості прямого об'єкта може бути віднесено залежно від лексичного значення і морфологічних властивостей до одного з лексико-граматичних розрядів.
1) Конкретні: навострить лижі, вбивати в голову, муляти очі, закинути вудку, закручувати гайки, тримати камінь за пазухою.
Іменники цього розряду найчастіше вживаються у фразеологічних сращениях і поєднаннях. Серед конкретних імен іменників виділяють:
- Одушевлені: заморити черв'ячка, собаку з'їсти, підкласти свиню, дражнити гусей;
- Неживі: заговорювати зуби, перемивати кісточки, втирати окуляри, задирати хвіст, розквасите ніс.
2) Абстрактні: зберігати мовчання, звертати увагу, навострить слух, мати значення, задати тон, побачити світло, потупити погляд, зробити ефект.
Іменники цього розряду не мають форм ...
