числа. Вживання абстрактних імен іменників, як правило, характерно для фразеологічних поєднань.
3) Речові: пороху не вигадає, метати бісер перед свинями, лити воду на млин, за сім верст киселю сьорбати, язиком не в'яже, води в рот набрав, води не замутить, дати березової каші, вішати локшину на вуха, винести (виносити) сміття з хати, задати перцю, задати жару.
Характерні особливості іменників цього розряду:
а) вживання за перехідних дієсловах у формі родового відмінка (зі значенням частини від цілого): за сім верст киселю сьорбати, води в рот набрав, дати березової каші, задати перцю, задати жару.
б) використання у формі родового відмінка флексії -у/-ю (замість -а/-я) у лексем чоловічого роду першої відміни: задати перцю, задати жару. p> 4) Збірні. До цього розряду можна віднести тільки іменник зброю в ФЕ скласти зброю. p> Переважна більшість іменників відносяться до прозивним. Імена власні у складі досліджуваних фразеологізмів одиничні: відкривати Америку.
1.4 Класифікація фразеологічних зворотів з точки зору їх експресивно-стилістичних властивостей
Класифікація фразеологічних зворотів з точки зору їх експресивно-стилістичних властивостей принципово нічим не відрізняється від класифікації з тієї ж точки зору окремих слів. Тому, торкаючись стилістичній диференціації фразеологізмів, слід говорити про ті їх оціночно-емоційно-експресивних особливості, які купуються ними внаслідок їх переважного і навіть виключного вживання в тих, а не інших сферах та областях людського спілкування.
Відмінності фразеологічних зворотів з стилістичній приналежності й експресивної забарвленні пояснюються тим, що кожному із стилів мови притаманні особливі мовні засоби та прийоми, обирані говорять з загальнонародного мовного запасу для вираження певного змісту. Закріпленість або переважне вживання того чи іншого стійкого сполучення слів в якому-небудь стилі мови та пов'язані з цим його різноманітні експресивні властивості становлять сутність цих відмінностей.
З одного боку, вживання багатьох фразеологічних зворотів в тій чи іншій мірі обмежена рамками певного стилю мови. З іншого боку, багато фразеологічні звороти не тільки називають те чи інше явище об'єктивної дійсності, але й вказують на певне ставлення говорить до цього явища (несхвалення, іронія, ласка, тощо); бити байдики (пор. байдикувати), проковтнути мова (пор. мовчати), пустити сльозу (пор. заплакати).
Особливо наочно відмінність фразеологічних зворотів з експресивно-стилістичної точки зору виявляється при зіставленні між собою стійких сполучень, які складають один синонімічний ряд: скласти голову (кн.) - зламати собі шию (Розм.); вводити в оману (кн.) - водити за ніс (розм.). Враховуючи сферу вживання і властиві їм експресивні особливості, фразеологізми сучасної російської літературної мови можна розділити на три великі групи: міжстильова, розмовно-побутові та книжкові.
Класифікуючи таким чином фразеологічні звороти, слід враховувати, звичайно, що стилістична диференціація стійких сполучень слів, так само як і приналежність конкретного фразеологізму до тієї чи іншої групи, представляють собою явище історичне: у процесі розвитку нашої мови все більше фразеологізмів стають міжстильова, інтенсивно виникають нові групи і моделі серед розмовно-побутових і книжкових фразеологізмів, постійно відбувається експресивно-стилістична переоцінка окремих фразеологізмів і т. д.
Міжстильова фразеологічні звороти
Міжстильова фразеологічні звороти - це стійкі поєднання слів, відомі і які вживаються в усіх стилях мови. Міжстильова фразеологізми, як і міжстильова слова, є, таким чином, простими найменуваннями явищ об'єктивної дійсності без будь-якої їх оцінки: стримати слово, прийняти рішення, потупити погляд, зберігати мовчання, зробити ефект. Вони експресивно не пофарбовані і загальновживаним, а тому в ряду синонімічних слів і фразеологізмів виступають як стилістично нейтральні: порівн. підняти голову - задерти ніс, вводити в оману - водити за ніс.
фразеологічні оборотів межстилевой характеру багато, і їх кількість постійно зростає. Однак - на відміну від міжстильових слів, складових основу лексики, - їх все ж таки менше, ніж фразеологізмів, обмежених у своєму вживанні певною сферою спілкування. Ця обставина пояснюється тим, що переважна більшість фразеологізмів, еквівалентних слова, функціонує в російською мовою в якості образних синонімів слів і має будь-яку експресивно-стилістичне забарвлення.
Разговорно-побутові фразеологічні звороти
Разговорно-побутові фразеологічні звороти - це стійкі поєднання слів, переважно або виключно вживаються в усному мовленні. Фразеологізми розмовно-побутового характеру відрізняються від міжстильових фразеологізмів, з одного боку, більш вузькою сферою вживання, а з іншого - своєю В«ЗниженоюВ» експресивно-стилістичним забарвленням (пестливих, лайливий...
