ться текст належить до сфери, в якій національні та регіональні особливості правової системи яскравіше виражені (Наприклад, процесуальне право, сімейне право, адміністративний устрій). Навпаки, тексти з правових областей, заснованих на міжнародному обміні і співробітництво, легше піддаються перекладу (наприклад, торгове право, банківське право, сфера захисту прав споживачів). Останнє можна сказати і про деякі областях права, однаково розвиваються і формуються в державах, знаходяться на приблизно однаковому рівні суспільно-економічного розвитку (наприклад, право навколишнього середовища). Переказуються тексти належать до самим різним типам, при перекладі яких слід враховувати, що кожна категорія текстів (у першу чергу це стосується законів і судових рішень) відрізняється властивим їй стилем і мовними особливостями, які повинні бути по можливості збережені в тексті перекладу. p> Якщо мови та правові системи споріднені, то переклад здійснювати легше, проте мовна спорідненість НЕ полегшить перекладачеві його завдання, якщо правові системи сильно відрізняються один від одного. Для збереження правового змісту юридичні тексти слід завжди перекладати з оригінальної мови і уникати перекладу з перекладеного тексту (Такі випадки часто зустрічаються, наприклад, з перекладами з "загального" мови, наприклад, з англійської, звітів про становище в певній правовій сфері в різних державах). Так як переклад юридичних текстів вимагає глибоких спеціальних знань, то юридичні тексти часто переводяться юристами, а не професійними перекладачами. Ця практика утвердилася, зокрема, в адміністрації ЄС, де юристи перевіряють тексти, створені перекладачами, а в Суді ЄС в якості перекладачів працюють тільки юристи. Якість перекладу полягає в його точності, зрозумілості та гарному стилі. p> Однак всі ці якості часто виключають один одного. Значення характеристик зрозумілості, точності і стилю перекладу різна залежно від типу юридичного тексту, його функції та адресата. Так наприклад, при перекладі юридичних дискусій, призначених для ознайомлення з певними правовими питаннями широкого кола читачів, зрозумілість і стиль можуть виявитися важливіше точності передачі інформації. А в перекладі вироку, який повинен бути приведений у виконання в іншій країні, точність є найважливішою вимогою. p> У міжнародних угодах тексти на всіх офіційних мовах, на відміну від неофіційних мов, мають однакову юридичну силу. У країнах з кількома державними мовами тексти законів, існуючі згідно конституції на всіх цих державних мовах, мають рівну юридичну силу. Те ж стосується і права ЄС. Проте тлумачення законів та інших юридичних актів ЄС вимагає обов'язкового порівняння їхніх текстів на різних офіційних мовах. Таким чином, наявність кількох офіційних мов пов'язано з підвищеним ризиком порушення правової безпеки.
Правова лінгвістика та перспективи її розвитку
Як вже було сказано вище, інтерес до правової лінгвістиці зростає, внаслідок чого зростає і кількість наукових публікацій у цій галузі. У цій великій кількості інформації допомагають розібратися бібліографії наукових робіт з сфери "мова і право".
Для Росії правова лінгвістика - практично новий напрямок в юриспруденції. Можна з упевненістю сказати, що двадцять років тому для російських громадян правозастосовна практика грунтувалася на старому КПК, що діяв у радянський час. Ми відстали, відірвалися від сучасного європейського гуманітарного знання, тому нам потрібно модернізація в усіх відношеннях. p> Наука про кримінальне судочинстві, не обмежуючись, як зараз, об'єктом свого вивчення текстом закону і його тлумаченням, повинна розширити базу свого вивчення, приступивши до дослідження таких явищ, як мова, мова, текст, аргументація, психологія мовної комунікації. У науці про кримінальне суді поряд з юридичним вивченням повинні вирости нові - систематичні і синтетичні галузі знання: кримінально-процесуальна соціологія, кримінально-процесуальна психологія, кримінально-процесуальна техніка, кримінально-процесуальна політика. Самостійної гілкою юридичного вчення про кримінальне судочинство має бути спільна теорія процесуального права: її завданням в першу чергу має бути дослідження мовної природи процесуального права в цілому та окремих процесуальних інститутів. Розвивати ці інтелектуальні течії, інтегровані в загальну теорію процесу, слід в рамках наукового напрямку "Судова лінгвістика". Комплекс мовних явищ, що вивчаються нею, знаходиться на стику лінгвістики, риторики, юриспруденції, психології, теорії аргументації, психоаналізу і ряду інших наук. Ми бачимо судову лінгвістику як цільну систему поглядів на сутність кримінального процесу і його призначення в суспільстві. p> Юристам необхідні нові ідеї, що пояснюють природу права і правосуддя. Необхідно дати практикам знання, придатні до використання в нових умовах змагального судочинства. Прогресивний розвиток країни вимагає, формування ліберально-демократичних інститутів правосуддя, ми...
