ряд тенденцій, які супроводжують інститут освіти впродовж усього його існування. p align="justify"> До першої групи таких тенденцій належать ті, які характеризують внутрішній світ освіти, визначають його сутнісну сторону і підтримують соціальну феноменальність інституту освіти. До другої групи таких тенденцій належать ті, які є результатом впливу на освіту з боку навколишнього соціального середовища в усіх її варіантах (економічних, політичних та інших факторів). До першої групи тенденцій належать: гуманістична сутність інституту освіти; взаємного сприяння в соціальних діях суб'єктів освіти; діалектичної єдності навчання і виховання; соціалізації учнів у процесі навчання і виховання; стимулювання самоосвіти учнів як особистостей; оптимальності в управлінні освітою. p align="justify"> Взаємодія інституту освіти і зовнішнього соціального середовища, друга група тенденцій, зумовлює освітнє - виховні зміни, формуючи наступні закономірності:
Г? визначальний вплив економіки на життєстійкість інституту освіти;
Г? залежність характеру і змісту освіти від змін у соціальній структурі суспільства;
Г? безпосередній вплив культури суспільства на перманентне підвищення якості освіти;
Г? зростання вимог суспільства до рівня і змісту освіти;
Г? відповідності державної політики освіти потребам соціуму.
Зазначені закономірності ще більшою мірою підкреслюють соціальний характер інституту освіти. Тому реформування системи освіти без урахування інституційних основ її життєдіяльності та зв'язків з іншими інститутами суспільства може призвести до таких змін в ній, які не відповідають вимогам сучасного суспільства. br/>
2. Політична культура
Політична культура - частина духовної культури народу і включає ті елементи, які пов'язані з суспільно-політичними інститутами і політичними процесами. Це система цінностей і аргументів, що забезпечують єдність політичної системи, її інститутів і організацій. Вона тісно пов'язана з уявленнями про світ політики і політичного, його законах та особливості їхнього функціонування. Товариству з розвиненою політичною культурою притаманні такі ознаки, як гласність і плюралізм, висока політична культура особистості, політична активність людей. Остання проявляється в їх В«включеностіВ» у процес реалізації влади, в управління державними і громадськими справами, у здійснення цивільних прав та обов'язків. p align="justify"> Найкращі розумні закони і реформи без урахування людського чинника історично сформованого соціуму приречені. Політичну культуру певної країни можна зрозуміти лише в тому випадку, якщо розглядати її як частину загал...