ставленням до зображуваного. p align="justify"> А.А. Волкова стверджує: В«Виховання творчості - різнобічне і складне вплив на дитину. У творчій діяльності дорослих беруть участь розум (знання, мислення, уява), характер (сміливість, наполегливість), почуття (любов до краси, захоплення чином, думкою). Ці ж сторони особистості ми повинні виховувати і у дитини для того, щоб успішніше розвивати в ньому творчість. Збагатити розум дитини різноманітними уявленнями, деякими знаннями - значить дати багату поживу для творчості. Навчити уважно придивлятися, бути спостережливими - значить зробити подання ясними, більш повними. Це допоможе дітям яскравіше відтворювати у своїй творчості бачене В». p align="justify"> І.Я. Лернер так визначає риси творчої діяльності дитини:  
 самостійний перенесення раніше засвоєних знань у нову ситуацію; 
  бачення нової функції предмета (об'єкта); 
  бачення проблеми в стандартній ситуації; 
  бачення структури об'єкта; 
  здатність до альтернативних рішень; 
  комбінування раніше відомих способів діяльності з новими. 
				
				
				
				
			  Кожна дитина, створюючи зображення того чи іншого предмета, передає сюжет, включає свої почуття, розуміння того, як воно має виглядати. У цьому і суть дитячого конструкторського творчості, яка проявляється не тільки тоді, коли дитина самостійно придумує тему своєї споруди, але і тоді, коли створює зображення за завданням педагога, визначаючи композицію, колірне рішення та інші виразні засоби, вносячи цікаві доповнення, і т. п. Аналіз положень про дитячу творчість відомих вітчизняних вчених - Г.В. Латунського, B.C. Кузіна, П.П. Пидкасистого, І.Я. Лернера, Н.П. Сакулиной, Б.М. Теплова, Е.А. Флериной дозволяють нам сформулювати його робоче визначення. p align="justify"> Під конструкторським творчістю дітей дошкільного віку ми розуміємо: 
  створення суб'єктивно нового (значущого для дитини, насамперед) продукту (споруда); 
  створення (вигадування) до відомого раніше не використовуваних деталей, по-новому характеризують створюваний образ (конструюванні), різних варіантів зображення, ситуацій, рухів, свого початку, кінця, нових дій, характеристик героїв і т. п.; 
  застосування засвоєних раніше способів з'єднання деталей або засобів виразності в новій ситуації (для зображення предметів знайомої форми - на основі оволодіння різними варіантами з'єднання деталей, використання різних деталей конструктора і т.д.); 
  прояв ініціативи у всьому. 
  . Розвиток конструкторського творчості 
   Очевидно: для розвитку творчості дітям необхідні певні знання, навички та вміння, способи діяльності, якими вони самі, без допомоги дорослих, опанувати не можуть. Інакше: йдеться про цілеспрямоване навч...