реально діючі.  Це механізм формування "Зверху вниз".  Такий шлях пов'язаний з методами переконання, роз'яснення, навіювання, інформування, прикладу.  Особливу роль тут відіграє колектив, соціальне середовище, в якій живе і діє учень, погляди, переконання, традиції, прийняті в цьому середовищі.  Коли учень бачить, що оточуючі його товариші і дорослі відносяться до того чи іншого об'єкта (наприклад, до знань з якогось предмету, до якоїсь роботі і т.д.) як до особливої вЂ‹вЂ‹цінності і спрямовують свою діяльність на оволодіння цим об'єктом, то і він переймає цей погляд на даний об'єкт.  Тим самим у учня виникає особливе ставлення до цього об'єкту як до якоїсь цінності та потреба в оволодінні їм, тобто  виникає новий стійкий мотив.  
 Як вказує Л.М.  Фрідман, вчитель у своїй виховній роботі повинен використовувати для формування в учнів потрібної мотивації обидва ці шляхи. 
  Загальний зміст формування складається в тому, що педагогам бажано переводити дітей з рівнів негативного та байдужого ставлення до навчання до зрілих форм позитивного ставлення до навчання - дієвого усвідомленому та відповідальному. 
  Робота педагога, прямо спрямована на зміцнення і розвиток мотиваційної сфери, включає в себе наступні види впливів: 
  * актуалізація вже сформованих раніше мотиваційних установок, які треба не руйнувати, а зміцнювати і підтримати. 
  * створення умов для появи нових мотиваційних установок (нових мотивів, цілей) і поява у них нових якостей (Стійкості, усвідомленості, дієвості та ін) 
				
				
				
				
			  * корекція дефектних мотиваційних установок 
  * зміна внутрішнього ставлення дитини як до готівкового рівнем своїх можливостей, так і до перспективи їхнього розвитку. 
  Формування включає кілька напрямків - роботу з мотивами, цілями, емоціями, навчально-пізнавальною діяльністю. 
  У педагогічній практиці часто робота з формування мотивів діяльності дітей проходить на якому-небудь одному етапі заняття, переважно на його початку, що є не зовсім правильним. Мотив повинен бути побудований самою дитиною в процесі його діяльності протягом всього заняття.  Тому саме формулювання "формування мотивів у дітей" здається не зовсім коректною.  Педагог може лише сприяти процесу, мотівообразованія учнів, а не формувати за них мотив, як такої. 
  Розглянемо шляхи і методи підвищення мотивації до навчальної діяльності. 
  Важливу роль у мотивації навчання грає зміст навчального матеріалу при розробці тематичних планів, планів окремих занять, при підборі ілюстративного матеріалу педагогу необхідно враховувати характер потреб своїх вихованців, знати наявний рівень цих потреб і їх можливий розвиток, з тим щоб зміст навчального матеріалу задовольняло готівковим потребам дітей і найбільшою мірою сприяло виникненню і розвитку потрібних для подальшої навчальної діяльності нових потреб (облік В«зони найближчого розвитку В»).  Для цього зміст навчального матеріалу має бути цілком доступно для їх роз...