ури для розведення цих понять треба звертати увагу на контекст їх використання. У російській мові це різні слова, і вказати на відмінність між ними досить просто. p align="justify"> Як справедливо підкреслював З. Фрейд: В«Проблема тривожності - вузловий пункт, в якому сходяться самі різні і найважливіші питання, таємниця, рішення якої має пролити яскраве світло на все наше душевну життяВ».
Тривога - це стан занепокоєння, що виникає у людини в ситуації, яка представляє для нього певну фізичну або психологічну загрозу. За З. Фрейдом, неприємний стан тривоги є корисним адаптивним механізмом, що спонукає індивіда до захисного поведінки з подолання небезпеки. p align="justify"> Тривожність, у свою чергу, це індивідуальна психологічна особливість, що виявляється в схильності людини часто переживати сильну тривогу з відносно малим приводів. Термін В«тривожністьВ» нерідко використовується і для позначення більш широкого кола переживань, що виникають незалежно від конкретної ситуації. p align="justify"> У ранніх роботах З. Фрейда виявляється два варіанти пояснення тривожності:
) як результат розрядки пригніченого сексуального потягу;
) як сигнал про наявність небезпечної ситуації, що вимагає від індивіда адекватного пристосування.
Найчастіше терміни В«тривогаВ» і В«тривожністьВ» використовуються в двох значеннях:
) тривога як психічний стан (безпосередньо тривога);
) тривога як властивість особистості (тривожність).
Основна відмінність між цими термінами полягає в тому, що під тривогою розуміють емоційний стан, що у певний момент часу і пов'язане з конкретною загрозливою ситуацією, а під тривожністю - стійке властивість, рису особистості, що припускають підвищену схильність до переживань стану тривоги.
Як справедливо підкреслював З. Фрейд: В«Проблема тривожності - вузловий пункт, в якому сходяться самі різні і найважливіші питання, таємниця, рішення якої має пролити яскраве світло на все наше душевну життяВ».
Усі люди - індивідуальні і неповторні, також як і їх рівень тривожності. Для вимірювання подібних індивідуальних відмінностей в 1953 році американський вчений Дж. Тейлор розробив тест, що складається з ряду тверджень типу В«Мені часто сняться кошмариВ» або В«Мене легко збентежитиВ». З часом дослідникам стало ясно, що існує два види тривожності: один - як більш-менш стійка риса особистості, і другий - як реакція індивідуума на загрозливу ситуацію. У першому випадку мова йде про тривожність як властивість особистості, а в другому - про тривогу як ситуативної характеристиці, як реакції на майбутню загрозу. p align="justify"> Досліджуючи тривожність як особистісне властивість і тривогу як стан, Ч. Д. Сп...