рацій з купівлі та продажу нерухомості, їх динаміку і по слідства. У наукових роботах нерухомість визначається виходячи з матеріально-речової точки зору, з правових та економічних позицій. Кожен з цих підходів має свої підстави, проте в рамках представленого дослідження автор пропонує наступну дефініцію: нерухомість - це комплекс матеріальних об'єктів, що складається із земельної ділянки і міцно пов'язаних з ним елементів, розташованих під і над його поверхнею. p align="justify"> Нерухомість має ряд особливостей, які слід враховувати при визначенні її ролі в суспільному виробництві. До них віднесені наступні:
вчинення правочинів з нерухомістю не передбачає її фізичного переміщення, а лише прав на неї;
експлуатація об'єктів нерухомості практично завжди безпосередньо зачіпає інтереси інших суб'єктів економічних відносин, тому, майже всі операції з нею вимагають державної реєстрації;
угоди з об'єктами нерухомої власності характеризуються істотним тимчасовим лагом і підвищеними трансакційними витратами для контрагентів;
вартість нерухомої власності значною мірою визначається її місцем розташування;
кожен об'єкт нерухомості може включати різне поєднання прав на нього та його окремі складові;
здатність нерухомого майна приносити стабільний дохід дозволяє використовувати його в якості альтернативного фінансового та інвестиційного активу.
Нерухомість відіграє особливу роль в економічних відносинах. З одного боку, вона виступає як фактор виробництва (земля, певна частка капіталу). З іншого, нерухомість виконує роль просторового середовища, в якій здійснюються всі види економічної активності. Наприклад, про роль житлової нерухомості можна судити хоча б тому, що в ній людина проводить більше половини свого життя. Підвищення якості жител веде до скорочення захворюваності, підвищення трудової активності населення, зростанню продуктивності праці, тим самим, ініціюючи дію мультиплікаційного ефекту. p align="justify"> Наприкінці 80-х - початку 90-х років XX століття Російська Федерація зіткнулася з необхідністю проведення масштабних реформ практично у всіх сферах свого життя та діяльності. В якості ключової галузі слід назвати економіку країни. Необхідність змін в економіці зажадала внесення значних змін у цивільне законодавство, основним предметом якого є майнові (товарні) відносини, засновані на рівності, автономії волі і самостійності учасників. p align="justify"> Після закінчення більше двох десятиліть з моменту початку перетворень можна з упевненістю сказати, що, починаючи з Основ цивільного законодавства Союзу РСР і союзних республік 1991 р. і закінчуючи замінили їх трьома частинами Цивільного кодексу РФ, цивільне законодавство цілком адекватно відгукується на економічні потреби суспільства. Добре відомо, наприклад, що розподіл речей на рухомі і неру...