рудові відносини характеризуються також тим, що особиста вольова діяльність виконавця роботи здійснюється в умовах кооперованого праці з підпорядкуванням правилам внутрішнього трудового розпорядку, що діють на даному підприємстві.  На відміну від застосування праці в рамках трудових відносин індивідуальна трудова діяльність здійснюється поза правилами внутрішнього трудового розпорядку.  Важлива особливість індивідуальної трудової діяльності полягає в тому, що вона організовується громадянином самостійно і на свій розсуд.  Особи, які займаються такою діяльністю, самостійно визначають тривалість свого робочого часу, виконувана ними робота проводиться за рамками трудового колективу. p align="justify"> Говорячи про трудові відносини як предмет трудового права, слід мати на увазі, що мова в даному випадку йде лише про тих з них, які базуються на найманій праці.  Трудові відносини, засновані на самостійній праці (праці власників), відповідно до чинного законодавства не включаються в предмет трудового права.  Це відноситься, зокрема, до індивідуально-трудової діяльності, діяльності підприємців-власників, трудовим корпораціям і товариствам, що не застосовують працю найманих працівників.  Наприклад, праця письменника, вченого, винахідника, якщо він відбувається поза громадської кооперації праці, не відноситься до сфери трудового права.  Однак, якщо та ж праця письменника чи вченого протікає в трудовому колективі редакції журналу або наукової установи за завданням адміністрації в рамках трудового договору (контракту), то в наявності звичайні трудові відносини, регульовані трудовим правом, бо вони засновані на найманій праці. p align="justify"> У систему суспільних відносин, що складають предмет трудового права, крім власне трудових, входять також відносини, які тісно пов'язані з ними - передують, супроводжують їм, або випливають з них.  Це організаційно-управлінські відносини в сфері праці, відносини з працевлаштування, з професійної підготовки і підвищення кваліфікації кадрів безпосередньо на виробництві, з нагляду за охороною праці та дотриманням трудового законодавства, з розгляду трудових спорів (індивідуальних і колективних). p align="justify"> Організаційно-управлінські відносини в сфері праці.  Як правило, ці відносини складаються в процесі організації та управління працею між роботодавцем, з одного боку, і трудовим колективом, або профкомом - з іншого.  Вони стосуються, головним чином, встановлення і застосування умов праці в конкретній організації, поліпшення матеріально-побутових і культурних форм обслуговування трудящих, раціонального використання фондів організації, нормування та оплати праці та інших питань, які зачіпають колективні та індивідуальні інтереси працівників.  Стосовно до головного предмета трудового права - трудовим відносинам організаційно-управлінські відносини відіграють службову роль: вони покликані організувати трудові відносини і керувати ними в рамках конкретної суспільної кооперації праці.  Протягом усього періоду функ...