еорії займає мовна поведінка людини в умовах мовного контакту (Вишневська, 1997: 12). p align="justify"> В.Ю. Розенцвейг визначав мовний контакт як "мовне спілкування між двома мовними колективами" (Розенцвейг, 1972: 3). p align="justify"> У Росії теорією мовних контактів займалися І.О.Бодуен де Куртене і Л. В. Щерба. Л.В. Щерба одним з перших дав визначення білінгвізму, (він використовував термін "двомовність"). Під двомовністю він розумів "здатність тих чи інших груп населення пояснюватися на двох мовах" (Щерба, 1974: 314). Пізніше почали з'являтися інші визначення білінгвізму. p align="justify"> У трактуванні У.Вайнрайха білінгвізм - це "практика поперемінного користування двома мовами" (Вайнрайх, 1972). Це - найбільш загальне визначення білінгвізму. У сучасній же науці існують два підходи до розуміння білінгвізму - вузький і широкий. Згідно вузькому підходу, білінгвізм має місце в тому випадку, коли рівень знання другої мови наближається до рівня знання рідної. Широкий підхід допускає значні відмінності в рівнях володіння мовами (Вишневська, 1997: 14). Ми, слідом за В.Ю.Розенцвейгом, А.А.Метлюк, Ф. П. Філін, будемо дотримуватися широкого підходу. p align="justify"> В.Ю.Розенцвейг визначає білінгвізм як "володіння двома мовами і поперемінне їх використання в залежності від умов мовного спілкування" і розглядає двомовність "як континуум, що тягнеться від вельми елементарного знання контактного мови, до повного і вільного володіння ним "(Розенцвейг, 1972: 4).
Є. М. Верещагін розуміє під білінгвізмом НЕ явище, а певний процес. Він визначає двомовність як психічний механізм (знання, вміння, навички), що дозволяє людині відтворювати і породжувати мовні твори, послідовно належать двом мовним системам (Верещагін, 1969: 134). p align="justify"> Існує також безліч типологічних класифікацій білінгвізму. Одна з найбільш ранніх належить Л. В. Щерба. Випадок, коли "дві мови ніколи не зустрічаються: член двох взаємно виключають одне одного груп ніколи не має випадку вживати дві мови упереміж. Обидві мови абсолютно ізольовані один від одного ", він називає чистим двомовністю. При змішаному двомовність "дві соціальні групи в тій чи іншій мірі один одного покривають, люди постійно переходять від однієї мови до іншої і вживають то один, то інший мову, самі не помічаючи того, яку мову вони в кожному даному випадку вживають" (Щерба , 1974: 315).
Самою поширеною є класифікація, згідно з якою білінгвізм підрозділяється на природний і штучний. Критерієм їх виділення служить умова виникнення. Природна двомовність формується "в результаті тривалого контактування та взаємодії носіїв двох мов у процесі їх спільної практичної діяльності, без цілеспрямованого впливу на становлення цього вміння в багатомовної сфері", а штучний - "в результаті активного і свідомого впливу на становлення даного вміння в дали від основної маси носіїв даної іноземної мови "(Муратова, 1987: 172).
...
