Подібна імперсоналізація (висновок адресата, а часто і адресанта, з ситуації) є однією з найважливіших стратегій англійської ввічливості.
. Вибачайтесь.
П. Браун і С. Левінсон розглядають вибачення як стратегію негативної ввічливості, що, безумовно, виправдано, оскільки, приносячи вибачення, ми визнаємо факт вторгнення у заборонену зону, зону незалежності співрозмовника, і висловлюємо жаль з цього приводу.
Однак, на наш погляд, вибачення є також стратегією і позитивної ввічливості (стратегією зближення), оскільки ситуації, в якій приносяться вибачення в тій чи іншій культурі, їх частотність і експресивність залежать від того, наскільки члени лингвокультурной спільності звертають увагу один на одного, демонструють своє взаємне розташування. Думається, що вибачення є стратегією негативної ввічливості (стратегією віддалення) насамперед у тих ситуаціях, коли мовець передбачає, що його дія буде замахом на незалежність адресата і при цьому свідомо йде на це (хоча це питання вимагає спеціального вивчення).
Виділяються чотири способи для вираження жалю або небажання здійснювати небезпечний мовний акт (по П. Браун і С. Левінсон):
. Визнати факт замаху на незалежність адресата:
«Frank has served almost thirty years in jail, do you realize that?» asked the Cardinal. «I know my people kept you informed as we arranged, but I had asked them not to distress you unduly. I honestly couldn't see what good it could do Frank or yourselves to hear the harrowing details of his loneliness and despair, because there was nothing any of us might have done. »
- Френк провів у в'язниці майже тридцять років, ви розумієте, що це таке?- Сказав де Брікассар.- Я знаю, мої помічники сповіщали вас про нього, як було домовлено, але я просив їх не доставляти вам зайвих прикрощів. Право, не бачу, що користі було б для Френка або для вас, якби ви знали в усіх обтяжливих подробицях, як безрадісно і самотньо йому жилося, адже тут ніхто з нас нічим не міг допомогти. [С. 236]
. Показати своє небажання здійснювати небезпечний акт:
«I'd like to teach you what being a woman is, if I may.» For a moment she said nothing, intent on the antics of the cellophane in the ashtray, then she struck a match and carefully set fire to it. «Why not?» she asked the brief flare. «Yes, why not?"
- З вашого дозволу я хотів би навчити вас, що означає бути жінкою.
Хвилину Джастіна мовчки дивилася, як химерно корчиться і вигинається в попільничці зім'ята прозора обгортка, потім чиркнула сірником і обережно підпалила целофан.
Чому б ні?- Запитала вона у спалахнула на мить вогню.- Справді, чому б і ні? [С. 249-250]
. Принести переконливі причини втручання: down and turning onto her stomach, she put her face close to his, smiling. «Oh, Rain, it's so good to see you! No one else gives me a run for my money. »
«Poor Justine! And you have so much of it these days, don't you?"
«Money?» She nodded. «Odd, that the Cardinal should have left all of his to me.»
Джастіна теж вляглася на пальто, повернулась на живіт, з посмішкою зовсім близько заглянула йому в обличчя.
