ляті, закаляті в українській мові означаються «забрудніті»: «розпалюються білі ручки, Кватірочку одсуваючі» (П. Чубинський); «Поруч з нею йшла молода панна, підіймаючі Трохи спіднічку, щоб НЕ закалятісь» (Леся Українка).
Про Неодружений Чоловіка українці, як правило, кажуть парубок або старий парубок (людина старшого віку): «Вона Пішла за нього, вічного наймита, старого парубка, Бурлаку» (М. Коцюбинський).
Відроджувані сіноніміаеропорт вертикальний вокзал, вокзальні горизонтальний дифтонг екватор елемент інфінітів карта клімат крапка з комою майстерня Меридіан петіт (друк.) полюс префікс суфікс Термін (строк) Літовище прямовісній двірець, двірцевій поземною двозвук рівноденнік первень дієйменнік мапа ( геогр.) підсоння середник робітня південнік дрібень Бігун пріросток наросток реченець
Слово посмішка в основному своєму значенні пов «язане з Поняття глузування, кепкування; до нього пасують епітеті іронічна, скептична, глузліва ТОЩО: «Літній крем» язень Теше Собі весло, скептична посмішка гуляє в нього под вусами »(О. Гончар); «Солуха, знічуючісь від гадючої посмішкі отця Миколая, налив Йому келих» (М. Стельмах). Натомість у публіцістіці, а то й у художніх творах, можна Прочитати: «ЇЇ доброта світілася в Ледь помітніх зморшках, у м« якій посмішці »(газ.). За лексічнімі нормами української мови з епітетамі м »яка, ласкава, приємна, привітна вжіваємо слова усмішка:« Усмішка щастя розіллялась по ОБЛИЧЧЯ в старої »(М. Коцюбинський); «І твоя незрадліва материнська ласкава усмішка" (А. Малишко).
ПРО ТЕРМІНОЛОГІЮ
Чимаев термінологічної лексики утворен путем метафорізації - перенесення назви з одного Явища або предмета на Інший на підставі подібності ознакой чі функцій. Такий способ творення термінів Спільний для всіх мов. Наприклад, поширення у техніці Термін сорочка (ізольована порожніна в машинах та апаратах для ціркуляції охолоджувальної чі обігрівної Речовини) передається в слов'янських мовах так: укр. сорочка, ріс. сорочка, п. koszulka, ч. ko? ile и т. д. тоб для називані Спільного Поняття Кожна мова знаходится Власні лексічні засоби.
Альо бувають випадка, коли в Природні мовні Процеси втручаються позамовні Чинник. У Период прискореного зближеними мов народів КОЛІШНИЙ Радянська Союзу Ознакою гарного тону Було Впровадження запозичення з російської мови без Огляду на ті, існувала така потреба чи ні. З ціх міркувань при загальнонародному Українському Слові Черевик для називані приладнати, что накладається на рейку з метою гальмування вагонів, до Нашої мови введено російський Термін башмак. Невже Черевик НЕ МІГ набути нового значення (як сорочка)? Таке самє відбулося Зі словом спідниця (вид жіночого одягу), Яке в технічному вжитку надійшло місцем російському спідниця (нижня частина бокових стінок ціліндрічного вироби). Чи не взято до увага даже ті, что укр. юпка означає «Верхній жіночий одяг з рукавами», тоб ознака суперечіть назві.
З української термінології в 30-ті роки под гасли інтернаціоналізації вилуч НЕ Тільки Питомі Українські слова, Котре у російській мові відповідалі запозичення: пріросток (префікс), наросток (суфікс), дієйменнік (інфінітів). Терміни іншомовного походження, якіх Не було в російській мові, замінено в нас російськімі. Скажімо, хімічний елемент у вігляді твердої Речовини сірого кольору, ч...