ї служби - інституційний й політичний.  
 Перший підхід полягає в тому, що служба розглядається як соціально-правовий інститут, основною метою якого є забезпечення інтересів держави і суспільства. Функціями державної служби виступають - адміністративна та сервісна по суті, не мають політичного характеру. 
  Другий підхід - діяльнісної-політичний. Суть даного підходу полягає в тому, державна служба розглядається як професійна діяльність щодо забезпечення основних повноважень органів державної служби і тому носить політичний характер [2, c.13-15]. 
  У науковій літературі типовими визначеннями терміна «державна служба» є, наприклад, такі: 
  - «публічний інститут реалізації державної влади; 
  - інструмент і технологія державного управління; 
  - механізм формування та реалізації державного управління; 
  - сукупність механізмів і процесів державно-службових відносин; 
  - єдність соціального, правового та організаційного інститутів, що регулюють здійснення державної влади; 
				
				
				
				
			  - особливий вид професійної, управлінської діяльності, реалізація функцій держави; 
  - публічно-правове відношення між державою як роботодавцем і державним службовцям як найманим працівником »[3, c. 45-47]. 
  Слід зазначити, що вчені підходять до розуміння «державної служби» неоднозначно. Наприклад, А. Ф. Ноздрачов зводить розуміння державної служби до «встановленим державою, нормативно вираженого і легітимному, визнаному громадянами юридичному інституту практичного здійснення державної влади та повсякденного застосування законодавства у масштабі всього суспільства і реального часу» [4, с.14]. 
  Альохін А.П. і Козлов Ю.М. визначають державну службу в широкому сенсі як «виконання службовцями своїх обов'язків у державних організаціях: на підприємствах, в органах державної влади, установах та інших організаціях» [5, с 13]. На думку цих авторів, державна служба у вузькому сенсі полягає у виконанні службовцями своїх основних обов'язків тільки в державних органах. 
  Лазарєв Б.Ю. трактує її як «служіння державі, тобто виконання за дорученням і за плату від цього діяльності з реалізації завдань функцій держави в державних органах »[6, c.5-6]. 
  Традиційним стало визначення державної служби, дане Манохіним Василем Михайловичем: «державна служба - це одна з сторін діяльності держави по організації і правовому регулюванню особового складу державних органів та інших державних організацій, а також сама діяльність цього особового складу- державних службовців з практичного і безпосереднього здійснення завдань і функцій держави »[7, с.24]. 
  Таким чином, кожне суспільство виробляє власне розуміння функцій держави залежно від соціальних характеристик, національної філософії, менталітету та ідеології, вірувань і традицій. Серед обставин правового характеру, що впливають на параметри державної служби, насамперед, повинне бути вивчене ставлення відповідної держави до будь-якої правової системи або правової сім'ї. 
  В організаційно-правову структуру державної служби виділяють наступні моделі: 
  - відкрита модель, до якої належать країни англо-саксонського права - Канада, США, Австралі...