Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Новые рефераты » Заходи заохочення та дисциплінарної відповідальності прокурорських працівників

Реферат Заходи заохочення та дисциплінарної відповідальності прокурорських працівників





особою, яка вчинила дисциплінарний проступок, і особою, юридично зобов'язаним на цей проступок реагувати.

Дисциплінарна відповідальність є одним із складових елементів правового статусу співробітника прокуратури і важливим засобом забезпечення законності і дисципліни.

Підстава для залучення прокурорського працівника до дисциплінарної відповідальності передбачає як Трудовий Кодекс, так і пункт 1 статті 41.7 Закону про прокуратуру. Але у відповідність з даною статтею дисциплінарний проступок являє собою не тільки невиконання або неналежне виконання працівниками своїх службових обов'язків, а й вчинення проступків, що порочать честь прокурорського працівника. Очевидно, що ця дефініція явно розширює рамки загальноприйнятого в трудовому праві поняття дисциплінарного проступку. Пояснюється це підвищеними вимогами, що пред'являються до особистих моральним якостям прокурорського працівника.

Одним з нововведень, стало те, що Федеральним законом lt;consultantplus://offline/ref=C3B634D8D4B3DF59CC929C5DB16D50ED490216DB9D6B6D09E09F0C61E1D7598BEFE8DA36455CA33Dq9N1Rgt; від 21.11.2011 N 329-ФЗ Закон про прокуратуру був доповнений статтями 41.8, 41.9, 41.10. Причому стаття 41.8 було введено нову підставу притягнення до дисциплінарної відповідальності, передбаченої статтею 41.7, а саме недотримання працівником обмежень і заборон, вимог про запобігання або про врегулювання конфлікту інтересів і невиконання обов'язків, встановлених з метою протидії корупції справжнім Законом, Федеральним законом від 25 грудня 2008 року N 273-ФЗ Про протидію корупції та іншими федеральними законами. Причому у відповідність з пунктом 2 цієї статті, в акті про застосування до працівника стягнення у разі вчинення ним корупційного правопорушення в якості підстави застосування стягнення вказується справжня стаття. Таким чином, фактично стаття 41.8 передбачила спеціальні підстави притягнення до дисциплінарної відповідальності, що, швидше за все, пов'язано з планомірним проведенням в суспільство ідеї протидії корупції та негативного ставлення до неї.

Закон про прокуратуру передбачає такі види дисциплінарних стягнень:

зауваження;

догану; заохочення дисциплінарна відповідальність прокурорський

сувору догану;

пониження в класному чині;

позбавлення нагрудного знака За бездоганну службу в прокуратурі Російської Федерації raquo ;;

позбавлення нагрудного знака Почесний працівник прокуратури Російської Федерації raquo ;;

попередження про неповну службову відповідність;

звільнення з органів прокуратури.

Як видно, Закон про прокуратуру передбачає більш широке коло дисциплінарних стягнень. Це обумовлено специфікою служби в органах і установах прокуратури Російської Федерації.

При цьому видається цікавою позиція В. Тимофєєва. Розглядаючи питання про дисциплінарні покарання, зазначає, що така міра, як пониження в класному чині, або зовсім не застосовується, або застосовується в одиничних випадках. Чинні нормативні акти, що регламентують проходження служби в прокуратуру, не закріплюють механізму його реалізації. Законодавчо не закріплено, чи вправі прокурор суб'єкта Федерації знижувати класний чин працівника, якщо він присвоєний не його наказом, а наказом Генерального прокурора РФ, також не встановлено, на який термін діє даний вид стягнення, чи можливо його застосування до особі, яка має самий нижчий класний чин. Автором пропонується виключити даний вид дисциплінарної відповідальності з переліку, наведеного в статті 41.7 Федерального закону Про прокуратуру Російської Федерації raquo ;, і передбачити як дисциплінарне покарання пониження в посаді, розробивши при цьому порядок його застосування.

С.Н. Братановський, В.В. Стрельников погоджуються з думкою В. Тимофєєва про виключення із Закону зазначеного виду дисциплінарного покарання, оскільки ефективність його застосування в дійсності сумнівна. Однак їм видається, що немає необхідності законодавчо закріплювати такий вид дисциплінарної відповідальності, як пониження в посаді, оскільки це суперечить міжнародним нормам.

Обсяг прав по накладенню дисциплінарних стягнень залежить від статусу прокурора. У пункті 2 статті 41.7 Закону про Прокуратуру сказано, що Генеральний прокурор Російської Федерації має право накладати на прокурорських працівників дисциплінарні стягнення в повному обсязі. Згідно з Наказом Генерального прокурора Російської Федерації від 6 серпня 2002 N 48 Про повноваження керівників органів і установ прокуратури Російської Федерації в дисциплінарної та деяких інших сферах визначено, що прокурорам суб'єктів Російської Федерації, прирівняним до них прокурорам, директорам (ректорам) наукових та освітніх установ - накладати дисциплінарні стягнення на працівників, призначених на посаду Генеральним прокурором Російської Федерації (крім своїх заступників), за винятком зниження їх у класному ч...


Назад | сторінка 3 з 5 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Види дисциплінарної відповідальності працівників та особливості її застосув ...
  • Реферат на тему: Етичні вимоги до поведінки прокурорського працівника Російської Федерації
  • Реферат на тему: Функції та повноваження Президента Російської Федерації у сфері правового с ...
  • Реферат на тему: Місце прокуратури в системі органів державної влади Російської Федерації
  • Реферат на тему: Загальна характеристика програм протидії корупції суб'єктів Російської ...