а діяльність у цей період проходить в умовах напруження волі та свідомості, при значному відверненні від повсякденного життя.
Особливістю складання заліків є те, що вони проводяться на тлі триваючих навчальних занять. Це визначає підвищення інтенсивності навчального праці студентів на 30-50 відсотків по відношенню до періоду звичайних занять. У період іспитів, при середній тривалості самопідготовки по вісім - дев'ять годин на день, інтенсивність розумової праці студентів зростає ще більше - на 85 - 100 відсотків. p align="justify"> Наступний за іспитами канікулярних відпочинок передбачає відновлення сил студентів. І в цьому випадку кращою формою є переключення з розумової діяльності переважно на фізичну. p align="justify"> 4.3 Особливості розумової праці студентів
Численними дослідженнями встановлено, що робота, пов'язана з розумовою діяльністю, супроводжується зміною функціонального стану різних органів і систем організму. Мозкова тканина споживає значно більше кисню, ніж інші тканини тіла. Якщо прийняти середня вага людини за 70 кг, а вага головного мозку 1,5 - 2 кг, що становить два-три відсотки від ваги тіла, то споживання кисню мозковою тканиною досягає до 20 відсотків від загального споживання його всім організмом у спокої. При цьому, мозок людини споживає 40 - 50 кубічних сантиметрів на хвилину. p align="justify"> Первинним і обов'язковим джерелом енергії для мозку є окислювальний обмін глюкози, споживання якого становить близько 80 мг на хвилину. Необхідно знати, що в стані сну накопичуються багаті енергією фосфорні сполуки, а при розумовій роботі вони розщеплюються, що проявляється у підвищеному гликолизе і посиленому утворенні молочної кислоти
Вченими визначено, що добовий витрата енергії при розумовій роботі складає в середньому 2500-3000 ккал. Цікаві деякі дані про витрати енергії під час розумової діяльності (порівняно зі станом спокою) представлені в таблиці 4. br/>
Таблиця 4.
Витрата енергії при розумовій роботі (за М.Н. Шатернікова)
Вид работиПовишеніе у% Читання про себе (сидячи) 16Чтеніе вголос (сидячи) 48Слушаніе лекцій (сидячи) 46Практіческіе заняття в лабораторії (стоячи) 86Чтеніе лекцій (стоячи) 94
Зміна показників газообміну, що характеризують, певною мірою, напруженість розумової діяльності людини, опрацьовується важкий навчальний матеріал, показали, що при читанні перших восьми сторінок виділення вуглекислоти зросла на 12 відсотків (порівняно зі станом спокою), після 16 сторінок - на 20 відсотків, а після 32 - на 35 відсотків (В.М. Коган).
Тим часом, при розумовій роботі функції серцево-судинної системи змінюються незначно, з одночасним збільшенням кровонаповнення судин мозку, відбувається звуження периферійних судин кінцівок і розширення судин нутрощів, тобто судинні реакції протилежні тим, які бувають при м'язовій роботі.
Короткочасна інтенсивна розумова робота викликає почастішання серцевих скорочень, тривала робота, якщо вона пов'язана з емоційними факторами, нервово-психічним напруженням - уповільнення. При спокійній розумової діяльності частота пульсу підвищується на сім - вісім ударів на хвилину. Робота середнього ступеня напруженості підвищує в середньому пульс на 10 - 13 ударів на хвилину, а при сильній напрузі - до 23 ударів на хвилину. p align="justify"> Спостереження за студентами в період екзаменаційних сесій показує, що частота серцебиття у них в цей час стійко підвищується до 88 - 92 ударів на хвилину, проти 76 - 80 ударів на період навчальних занять. У день іспиту, перед входом в аудиторію, де проходить іспит, частота серцебиття наростала до 118 - 144 ударів на хвилину. Артеріальний тиск підвищувався до 135/85 - 155/95 мм, протів115/70 мм в період навчальних занять. Психофізичний стан студентів істотно змінюється навіть у процесі очікування іспиту. Частота пульсу за 30 - 70 хвилин збільшується 20 - 23 удари на хвилину. Тиск зростає на 10 - 13мм. p align="justify"> При емоційному напруженому розумовій праці подих стає нерівномірним, може частішати і поглиблюватися, спостерігаються його короткочасні зупинки. Насичення крові киснем знижується на 80%. p align="justify"> Змінюється морфологічний склад крові - підвищується до восьми-дев'яти тисяч кількість лейкоцитів, зменшується швидкість згортання крові (В.А. кола тощо). Порушується терморегуляція організму, що веде до посиленого потовиділення - інтенсивнішому при негативних емоціях (страх, тривога), ніж при позитивних; посилюється обмін речовин (К.В. Володина). p align="justify"> У процесі щодо тривалої роботи знижується величина умовних реакцій, згладжуються реакції на різні за силою подразники, збільшується час реакції, знижується стійкість уваги. Спостерігається підвищення збудливості зорового аналізатора після невеликої і пониження після великої за і...