;
система реєстрації носить спорадичний (нерегулярний) характер, при якій раніше виниклі права вважаються виниклими без державної реєстрації;
права на нерухоме майно та угоди з ними, підлягають з моменту введення системи обов'язкової державної реєстрації, вважаються відповідно виниклими і досконалими тільки з моменту державної реєстрації (якщо інше не встановлено законодавчими актами);
обов'язком реєструючих органів є проведення правової експертизи правовстановлюючих документів і перевірка законності угоди з метою встановлення відповідності реєстрованого права і (або) операції з нерухомістю вимогам законодавства, що робить зайвим нотаріальне посвідчення угод з нерухомістю;
система реєстрації вимагає окремої реєстрації прав на земельну ділянку і знаходяться на ньому інші об'єкти нерухомості (будинки, будівлі та споруди), при цьому залишає відкритим питання про те, чи обов'язкова реєстрація окремо від прав на земельну ділянку -прав на такі об'єкти нерухомості, як поверхневі водні об'єкти, багаторічні насадження, автомобільні дороги, підземні споруди та інші, розташовані на земельній ділянці об'єкти нерухомості, які, виходячи з визначення нерухомого майна, даного в статті 117 ГК, можуть бути визнані самостійними об'єктами нерухомості;
у зв'язку з визнанням дійсними без державної реєстрації прав на нерухоме майно, що виникли до введення системи реєстрації, а також наявністю прав (обтяжень прав) на нерухоме майно, які не підлягають реєстрації, правової кадастр, до реєстрації вторинних угод з раніше виниклими правами або конвертації всіх дійсних даних з інших реєстраційних систем, не дає учасникам цивільного обороту повноти інформації про всі права та обтяження прав на даний об'єкт нерухомості, а, значить, і гарантій чистоти титулу;
при накладенні уповноваженими державними органами обтяжень на раніше виниклі права у зв'язку з відсутністю в правовому кадастр відомостей про останні, виникають проблеми реєстрації накладаються обтяжень, у зв'язку з чим введення поіменної реєстрації в Казахстані стає необхідністю;
система реєстрації не дає достатніх гарантій від шахрайських операцій у зв'язку з тим, що процедура заморожування регістра (призупинення реєстрації) встановлена ??голота ко для випадків заперечування реєстрованого права;
в реєстраційній системі не розвинена система видачі свідоцтв про права, і в обороті права (обтяження прав) на нерухоме майно підтверджуються самими різними нравоустанавлівающімі документами залежно від підстави виникнення права (договори, акти про новий строігсльсгве, акти спадкування і т. д.).
Висвітлюючи в справжній роботі світовий досвід впровадження системи державної реєстрації, ми робили акцент на те, що така система в першу чергу необхідна для учасників обороту нерухомості, оскільки забезпечує безпеку здійснення угод і надає певні гарантії правовласникам. Разом з тим потрібно відзначити, що впровадження системи необхідно також в публічних інтересах. Так, наприклад, відомо, що перші на землі кадастри були створені у фіскальних інтересах держави. Записи про права власності, починаючи від перших кадастрових записів у Вавилоні і в Єгипті і до записів Думсдей Сервієм, зроблених в Англії в 1086 р., і кадастру, встановленого Наполеоном на початку XIX в., Велися для цілей оподаткування...