мови виступають як одна з форм існування німецької літературної мови, протиставленого німецькому літературному мови. Вони диференціюються один від одного на підставі ряду ознак: за принципом варіантівності, за критерієм «покрівлі», «стандартності - нестандартності», співвіднесеності - несоотнесенность з певними сферами спілкування, сильною або слабкою позиції, за мовними ознаками.
· Було визначено, що маніфест Катерини II від 21 липня 1763 є базовою передумовою появи німецьких діалектів в Росії і Воронезької губернії;
· Виявлено, що найбільш поширеним серед німецьких діалектів Воронезької губернії є швабський діалект. У порівнянні з іншими німецькими діалектами губернії він володіє значною демографічної потужністю, оскільки нею володіють більше число німців, які проживають на території Воронезького краю. Швабський діалект являє собою мовної острів, що утворився в результаті переселення груп носіїв мови в інонаціональних країни. Передумовою його формування є мовна ізоляція, а також відсутність широкого міжтериторіального спілкування між діалектами і літературним німецькою мовою.
· Описано фонетичні особливості швабського діалекту, як одного з провідних діалектів німецької мови казахстанських німців. До них відносяться: діфтонгизация [збереження старих дифтонгів -? I], дифтонгів на ? i ,? i, au ; діфтонгизация вузьких голосних, що збігається зі старими дифтонгами; дифтонг ? (звуження і огубленность довгого звуку а ), вживання довгого ? (відкрите про ); відсутність умлаута u короткого перед старою гемінати; назалізація; переломлення; вокализация r і її зникнення, розвиток неорганічного r та ін.
· Виявлено, що лексика швабського діалекту являє собою сукупність побутових слів, що мають місцеві відмінності. Основними її особливостями є: 1) конкретність лексики, що означає переважання побутових слів, що мають видові значення. У діалекті відсутня абстрактна лексика; 2) дробность і идеографическая конкретність уявлення, що полягає в предметності лексики; 3) варіативність діалектної лексики, наявність територіальних дублетів; 4) підвищена емоційність і оцінність лексики і фразеології; 5) наявність великої кількості запозичень з інших мов; 6) формування адстратного, інстратного шарів лексики з інших мов внаслідок побутових контактів в нижчих сферах суспільного життя.
· Досліджено граматичні ознаки швабського діалекту, до яких відносяться: 1) вираз порівняльних відносин з допомогою союзу weder (ні), тоді як в літературній мові використовується союз - als ; 2) вираз часових форм за допомогою двох форм - минулого часу і теперішнього часу; 3) відсутність претерита; 4) відсутність спеціальної форми майбутнього часу; 5) вживання подвійного перфекта, використовуваного для позначення закінченого дії і є аналогом доконаного виду та ін.
· За нашими спостереженнями, специфіка складу південноруських діалектів Острогозького району певною мірою все ж вплинула на німецькі діалекти в Рібенсдорфе і в інших німецьких поселеннях Воронезької губернії. Зокрема, більшою мірою це торкнулося лексики , окремих граматичних явищ, німецького ономастикону і т. п.
· Дослідницький інтерес в контексті сказаного представляють списки встановлених сімей і їхніх прізвищ , що проживали в Рібенсдорфе, як з власне з лінгвістичної, так і лінгвокультурологічною точки зору. Німецькі прізвища були русифіковані або українізовані. Так, BOGER - члени його сім'ї стали називатися Богере (укр.) - Богерови (рос.) і т. д.
· Було встановлено, що дуже сильним був вплив українських діалектів, які в Рібенсдорфе були досить поширені. Цей вплив підтверджується, зокрема, на основі аналізу назв німецьких поселень. Назви багатьох німецьких поселень були українізовані або русифіковані: Johannesdorf - Іоганновка , Petersdorf - Петрівка, Paulsdorf - Павлівське (на честь імені царя Павла Першого), Einheim - Енгеймскій
Використана література
1. Вреде Ф. До історії розвитку німецької діалектології.- В кн .: Німецька діалектографія. Под ред. В.М. Жирмунський. М., 1955.
...
