щирого бажання допомогти людині, по-друге, делікатності при контакті з ним, і, по-третє, ретельності, обережності і поступовості в роботі. Для успішної та ефективної організації та здійснення процесу соціального супроводу необхідне дотримання ряду принципів, крім тих, які були перераховані вище.
. Принцип зацікавленості клієнта, що передбачає, що при роботі з клієнтом консультант повинен, в першу чергу, переконати його в необхідності та корисності аксікреаціі або аксіокоррекціі з метою подальшого вирішення існуючої проблеми.
. Принцип ситуативного контролю, дотримання якого дозволяє консультанту навіть в умовах напруженої роботи зберігати можливість тверезого і об'єктивного погляду на ситуацію, щоб втрутитися в неї у разі виникнення негативних або деструктивних тенденцій.
. Принцип органічності і природності, що полягає в тому, що консультанту не слід форсувати і штучно прискорювати процес аксікреаціі. Він повинен бути природним результатом спільної діяльності консультанта і клієнта з осмислення та аналізу виниклої проблеми.
. Принцип незавершеності, спрямований на те, щоб залишити клієнтові можливість прийняття іншого рішення, формування нових, додаткових цінностей, перегляду рішень, прийнятих раніше.
Реалізуючи ці принципи в практиці своєї професійної діяльності, консультант завжди повинен пам'ятати про те, що провідна роль у процесі супроводу належить інваліду. Саме він вибирає конкретний вид супроводу, форми і методи його здійснення. У розпорядженні консультанта - досвід, знання, інформація, вміння та навички, які він пропонує в розпорядження клієнта. Завдання соціального працівника полягає в тому, щоб спонукати клієнта до прийняття правильного і адекватного в даній ситуації рішення, які не демонструючи при цьому своєї переваги і не приймаючи на себе роль лідера.
Як будь-яка інша соціальна технологія, соціальний супровід передбачає виконання ряду значущих для суспільства і людини функцій. До них можна віднести наступні:
- передача певних норм, цінностей і уявлень про оптимальні моделях поведінки і способів діяльності;
- надання необхідної клієнту інформації;
- аксіокоррекція, аксікреація, аксіогенезу;
- контроль за реалізацією нових цінностей і норм у повсякденному житті клієнта;
- формування у клієнта адекватних уявлень про себе, своїх можливостях, цінностях і ідеалах і про навколишній світ;
- навчання людини ефективним і адекватним способам вирішення ціннісно-нормативних конфліктів.
Розвиток в суспільстві системи органів і установ, що здійснюють професійну діяльність у сфері соціального супроводу, укорінення в суспільній і масовій свідомості уявлень про ефективність подібної допомоги, розвиток системи підготовки відповідних фахівців дозволить в майбутньому значно підвищити рівень соціальної захищеності як суспільства в цілому, так і кожної окремої людини.
Етапи посередництва соціального супроводу.
Перший етап - визначення проблем клієнта, оцінки і можливості її вирішення.
Другий етап - оцінка та вибір установи, здатного найкращим чином вирішувати проблеми клієнта.
Третій етап - допомога клієнту у встановленні контакту з установою.
Рекомендації до посередницької роботі:
- Проаналізувати ситуацію (мета звернення клієнта в іншу установу);
- Перш ніж направляти клієнта потрібно переконатися, що всі можливості даної установи вичерпані;
- Напрямок доречно лише тоді, коли фахівець установи не в змозі клієнту надати допомогу;
- Перед прийняттям рішення напрямком клієнта заручитеся підтримкою друзів і родичів клієнта;
- Заспокойте клієнта і дайте детальну характеристику установи, куди він прямує;
- Найчастіше, перш ніж направити клієнта куди або, соціальний працівник сам наводить довідки про установу, телефон, точну адресу і т.д.
- Допоможіть клієнту стисло записати своє прохання, свою проблему;
- Переконайтеся, що клієнт був в даній установі;
- Простежте долю клієнта після його первинного прийому;
- Допоможіть впоратися зі стресом;
- Постарайтеся, якнайчастіше розмовляти з клієнтом по телефону;
- Оцініть результат перебування клієнта в іншій установі, підтримайте його і залучіть у підтримці його друзів і родичів (здійсните соц. контроль).
Список використаної літератури
1. Ко...