ості доцільно для цехів допоміжного виробництва з перевагою погодинної форми оплати праці працівників, а також у бригадах (дільницях) основного і допоміжного виробництв, сформованих з робітників-погодинників.
У основі формування фонду оплати праці прямим рахунком лежить визначення можливого зростання заробітної плати при даній чисельності працівників з урахуванням результатів виробничо-господарської діяльності підприємства в цілому і відповідного внутрішньовиробничого підрозділи.
Абсолютний фонд оплати праці, виходячи з розрахункової чисельності працюючих на планований обсяг робіт, доцільно доводити до внутрішньовиробничих підрозділів завчасно, одночасно з проектом річного фінансового плану (контрольними цифрами).
У виробничих бригадах (дільницях) основного і допоміжного виробництв, сформованих з робітників-відрядників, а також у підрядних бригадах, фонд основної оплати рекомендується визначати за нормативами заробітної плати (комплексним відрядними розцінками) на одиницю продукції (роботи), що розраховується на основі технічно обгрунтованих норм часу (виробітку).
Формування фондів основної оплати працівників структурних підрозділів повинно проводитися з урахуванням конкретної специфіки окремих цехів, дільниць і в Залежно від об'єктивних технічних та організаційних умов їх діяльності на основі застосування диференційованих нормативів. Нормативи слід доводити до підрозділів завчасно, одночасно з проектом річного фінансового плану (контрольними цифрами). Встановлені нормативи в протягом року переглядатися не повинні.
Формування фонду основної оплати (ФЗП про ) з використанням рівневих нормативів в структурних підрозділах, де серед робочих переважає відрядна форма оплати праці та невисокий питома вага фахівців і службовців, виражається наступною формулою:
В
де Н - нормативів формування фонду основної оплати в коп. на 1 грн. продукції;
V - Обсяг продукції в грн. p> У тих випадках, коли в підрозділах велика питома вага погодинної оплати і значна частина працівників не впливає безпосередньо на збільшення обсягу продукції або її вплив на цей обсяг незначно, доцільно застосовувати інший принцип формування фонду. На основі аналізу витрачання фонду оплати праці в базисному періоді необхідно виділення двох частин фонду основної оплати: умовно-постійної, яка включає витрати на оплату праці працівників, чисельність яких не змінюється або неістотно змінюється у зв'язку із зростанням обсягу виробництва, і змінної, що включає в себе витрати на оплату праці працівників, чисельність і трудовитрати яких прямо пов'язані зі зміною обсягу продукції та її трудомісткістю.
Ділення фонду основної оплати на умовно-постійну та змінну частини може бути використано для застосування комбінованої моделі формування фонду основної оплати на основі нормативів прямих витрат заробітної плати на одиницю об'єму продукції, визначених шляхом ділення змінної частини фонду ...