як малювання, дозволяє краще зрозуміти переживання дітей, їх інтереси, потреби, характер, темперамент. Вона допомагає дитині придбати певні навички в тій чи іншій діяльності, у тому числі в спілкуванні, засвоїти соціальні норми поведінки, доставляє дитині задоволення, підвищує життєвий тонус, покращує емоційний і фізичний стан. До того ж гра має терапевтичної функцією, оскільки в ній травмуючі життєві обставини переживаються в умовному, а значить в ослабленому вигляді і, крім того відбувається їх емоційне відреагування - катарсис. p align="justify"> Пропоновані ігри для усунення страхів давно відомі. Це ігри, в які грають або, точніше, грали раніше самі діти. Просто вони згруповані і відшліфовані в процесі багаторічної роботи як природний засіб активізації життєвих сил дитини. p align="justify"> Мета психологічно спрямованих ігор полягає, в першу чергу, в знятті надлишку гальмування, скутості і страху, що виникають у темряві, замкнутому просторі, при раптовому впливі і попаданні в нову, несподівану ситуацію спілкування. Одночасно це попередження невпевненості в собі і сором'язливості або їх корекція, якщо вони вже входять в характер дитини. p align="justify">
1. В«П'ятнашкиВ». Служить своєрідною розминкою до подальших ігор і, не дивлячись на уявну простоту, містить ряд правил. Заздалегідь обмежується майданчик, на якій в безладді розставлені стільці і столик, так, щоб між ними осту валися невеликі проходи. Можна просто переставити меблі, створивши штучний безлад. Не можна плямувати через стільці - вони як би цільні колони. Тоді можна краще відвертатися, вивертатися, створюючи тим самим додаткові перешкоди в грі. Хто випадково зачепить стільці або, захопившись, вибіжить за межі майданчика, стає ведучим. До того ж можна плескати тільки по спині, конкретно по нижньому її місцем, що ще більше ускладнює завдання. Причому потрібно не торкатися, а саме вдарити як слід, з почуттям, емоційно, та ще й з погрозами, ніж одночасно усуваються страхи болю і уколів і фізичних покарань.
Суть гри - в її непередбачуваності і несподіванки, коли ведучий раптово змінює напрям бігу, опиняючись обличчям до обличчя з іншими учасниками. Останні повинні миттєво прийняти рішення, зорієнтуватися, побігти чи їм у протилежний бік, вперед, ухилитися, але тільки не застигати і не здаватися, як і не давати себе заплямувати у всіх значеннях цього слова. p align="justify"> Емоційне напруження ігри створюють і нарочито підкреслені загрози водить: В«Тільки попадись!В», В«Ну, постривай!", "Я тобі зараз покажу!В», В«Піймаю і з'їм!В». Потім ведучий-дорослий вигукує з похвалою: В«Ну і швидкий!В», В«Дивись, який спритний!В», В«Треба ж, ніяк не можу наздогнати!В», В«Здаюся!В» І т.д. Тікає у відповідь: В«Не наздоженеш!В», В«Все одно втечу!В», В«Тільки спробуй!В» І т.п. Так що в грі звучать не тільки загрози, а й заперечення, чим і забезпечується двосторонній рівень відносин у системі В«д...