у, в якому буде правити син Одіна Бальдр (Бальдер), званий традиційно «добрим», «білим богом» (згідно з міфом, ні в чому не винний Бальдр був зрадницьки вбитий і до пори знаходиться в царстві мертвих).
Хенір - один з асів, колись разом з Одіном сотворивший перших людей (який дав їм тілесний вигляд, що дозволяє поетові провести паралель з біблійним сюжетом про створення Богом людини «за своїм образом і подобою»). Хенір, згідно «Едді», також переживе кінець старого світу і стане правити відродженим світом разом з Бальдру. Образ Хенір як ізгоя і жертви насмішок богів повністю належить Хейденстаму. Слейпнир - ім'я восьминогого жеребця Одіна.
Як і Хейденстам, Сельма Лагерльоф (Selma Lagerlof, 1858 - 1940) стоїть біля витоків того, що у шведській літературі 1890-х років отримало найменування неоромантизму. Романтизуючи минуле, Лагерлеф звертається до світу народних казок, легенд, переказів, саг. «Моя книга дає враження, швидше, про чарівну країну, ніж про реальну дійсність», - писала Лагерлеф про своє першому романі «Сага про Йесте Берлінге» (Gosta Berlings saga, 1891), в основу якого лягли спогади про роки дитинства, проведеного в батьківській садибі Морбакка, у Вермланд.
Саме «Сага про Йесте Берлінге», побачивши світло в 1891 році, відразу ж зробила письменницю знаменитою. За словами письменниці, «Сага про Йесте Берлінге» стала її подарунком жителям Вермланда за насолоду, доставлене їй переказами місцевої старовини.
У центрі оповідання історія життя відлученого від церкви священика, поета і мрійника Йесте Берлінге. У цьому романтичному герої химерно поєднуються високе і низьке, прекрасне і потворне, як ніби істоти всіх дев'яти світів скандинавської міфології знайшли своє відображення в цій людині. Його життя - історія постійних злетів і падінь. Він втрачає свій сан, коли, нехтуючи обов'язками священика, з'являється п'яним на церковній кафедрі. Він опускається ще нижче, коли обкрадає ребенка, щоб роздобути грошей на випивку. Однак безчесний вчинок - лише прелюдія до морального відродження.
вирішив покінчити з собою Єсте рятує майорша. Вона підбирає замерзаючого героя і привозить до себе в садибу. Тут, у Екебю, Єсте стає «кавалером з кавалерів», найвеличнішим серед всіх інших «оратором, співаком, музикантом, мисливцем, бражником і гравцем». Але після того какіз через любов до нього дві молоді жінки позбавляють себе життя, Єсте відчуває себе жалюгідним і нещасним, «відкинутим Богом і людьми». І тільки жертовна любов Елісабет Дони допомагає йому врятувати свою душу. Елісабет заперечує дух кавалерства і вимагає від Єсте ставитися до життя з повною відповідальністю. Разом з Елісабет, що стала йому за жінку, він збирається «жити серед селян і допомагати їм своєю працею».
З роками характер творчості Лагерлеф по суті не змінюється. Казки, легенди, перекази, саги раніше служать головним джерелом тем і сюжетів її романів.
На народних казках і легендах побудована її знаменита книга для дітей «Дивовижна подорож Нільса Хольгерссона з дикими гусьми по Швеції» (Nils Holgerssons underbare resagenom Sverige, 1906 - 1907). Казковими мотивами пронизаний роман «Імператор Португальська» (Kejseren av Portugallien, 1914) про самовідданої батьківської любові, яка перемагає темні і злі сили, що опанували його дочкою.
Старовинна легенда про перстень, що приносить своєму власникові нещастя, є важливою ідеєю трилогії про Льовеншьольдів. Це романи «Перстень Льовеншьольдів» (Lowenskoldska ringen, 1925), «Шарлотта Льовеншьольдів» (Charlotte Lowenskold, 1925) і «Анна Свердел» (Anna Svard, 1928) пронизує ідея про проклятий золоті, або багатстві, яке зберігають злі гноми і яке без сумнівом принесе нещастя своєму власникові.
На мотиві проклятого золота побудовано і таке відоме твір, як «Кільце Нібелунга». Перша частина цієї тетралогії, «Золото Рейну», починається з того, що володар нібелунгів Альберіх домагається любові русалок Рейну, берегинь золотого скарбу.
У викладі Ріхардом Вагнером оповіді про кільці Нібелунга з'являється одна важлива деталь, якої в скандинавських міфах немає: скувати кільце влади може той, хто зуміє відкинути любов. Цей мотив можна простежити не тільки у скандинавській літературі, а й у відомого англійського письменника Дж.Р.Р. Толкієна в його творі «Володар кілець».
Практично весь сучасний жанр «фентезі» значною мірою бере ідеї зі скандинавських мотивів. Про це говорить вже сама назва головного роману батька-засновника «фентезі» Д. Толкієна - «Володар кілець» (образ проклятого кільця запозичений з героїчних пісень Едди).
У Толкієна відсутня ідея про викрадення скарбів, але в основу покладена ідея про кільцях влади, які уособлює собою все погане, і в тому числі, таке бажане багатство. Саур...
