анкового та вечірнього туалету: миття рук, обличчя, витирання насухо рушником; знання, де слід зберігати предмети туалету: мильницю, зубну щітку, пасту, гребінець і рушник. [16; 11-13]
В· Навичка охайності
Завдання: вчити накривати на стіл перед обідом, під час їжі акуратно їсти їжу, користуватися серветкою і полоскати ротову порожнину після їжі; прибирати і мити після їжі посуд; витирати або вимити клейонку; вміти заправити за собою постіль, струснути простирадло, розстелити ковдру, збити подушку. У туалетній кімнаті користуватися туалетним папером, мити руки з милом після туалету, витирати насухо рушником, вміти самостійно розчісуватися. При роздяганні - Навчити складати в певній послідовності одяг на свій стільчик. Акуратно одягатися, перевіряючи всі застібки на одязі, співвідносити гарнітур одягу за гамою. Після навчальних занять прибрати зі своєї парти шкільні приналежності; в ігровій кімнаті прибирати на місце гри та іграшки; наводити порядок у своїх сумках і рюкзаках. Привчити прибирати приміщення в кінці навчальної тижня (пилососити кімнати, викидати сміття в кошики, розставляти посібники на полиці, в спортивному залі прибирати інвентар на місце, вирівняти парти і поставити стільці на парти, витерти дошку і акуратно розставити магніти на дошці, витерти пил з парт, полити кімнатні рослини, погодувати рибок в акваріумі і т.д.). p> В· Навичка одягання та роздягання
Завдання: сформувати вміння розрізняти і називати предмети одягу та взуття (труси, шкарпетки, колготи, майка, сорочка, джинси, шорти, плаття, сарафан, спідниця, жилетка, пальто, шубка, куртка, чоботи, черевики, капці, босоніжки, туфлі і т.д.). Закріпити навик одягання і взування за участю педагога, навчити складати і вішати знятий одяг і взуття. Навчити шнурувати черевики, зав'язувати і розв'язувати шнурки, розрізняти взуття для правої і лівої ноги, застібати великі і дрібні гудзики, блискавки, кнопки і т.д. Навчити правильно і послідовно одягатися (одяг і взуття), самостійно застібати одяг (на гудзики, блискавку, кнопки). Вчити дітей стежити за своїм зовнішнім виглядом, перевіряти, застебнута чи одяг, що не забруднена чи; вчити користуватися носовою хусткою. p> В· Навичка адекватної поведінки
Завдання: вчити вітатися і прощатися з дітьми і дорослими. Навчити дітей взаємовиручку і допомоги один одному при виконанні тих чи інших навичок самообслуговування. За столом вести себе спокійно і ввічливо, вміти почастувати один одного і не забути подякувати, побажати приємного апетиту під час їжі. Навчити пропускати один одного в приміщеннях школи, висловити ввічливо прохання і подякувати за надану допомогу. Разом сідати за стіл і по закінченні трапези разом виходити з-за столу. У приміщенні школи та на вулиці не смітити, не кричати. [13; 17-19]
При формуванні вищевказаних навичок основну роль повинні виконувати дидактичні ігри та спеціальні вправи в повсякденних режимних моментах. На думку фахівців, заняття з формування культурно-гігієнічних навичок і навичок самообслуговування повинні включати такі етапи:
- створення позитивно-емоційного ставлення до навички;
- гра з лялькою або іншими іграшками (обігрування навику з персонажем);
- демонстрація дії педагогом (показ на собі і коментуванні кожної дії);
- спільні дії педагога з дитиною;
- дії дитини по наслідуванню діям дорослого;
- самостійні дії дитини (планування своєї діяльності коментування поетапності виконання дій самою дитиною).
1.3 Ігри та вправи як методи формування культурно-гігієнічних навичок і навичок самообслуговування у дітей дошкільного віку з порушенням інтелекту
Заняття з формування культурно-гігієнічних навичок і навичок самообслуговування повинні носити ігровий характер, однак вони мають певні цілі і завдання, засоби їх здійснення і тим самим принципово відрізняються від гри. Для навчання через гру і створені дидактичні ігри. Головна їх особливість полягає в тому, що завдання дитині пропонується в ігровій формі. Діти грають, не підозрюючи, що освоюють якісь знання, оволодівають навичками дій з певними предметами, вчаться культурі спілкування один з одним.
Дидактичні ігри та заняття дають позитивні результати при дотриманні дидактичних принципів.
Основним є принцип активності та посильної самостійності. Його треба враховувати, коли виникають пошукові ситуації з імовірним результатом самою дитиною. Вихователь виконує на заняттях тільки те, що не може зробити дитина самостійно.
Принцип пізнавальної виразності. Це емоційність вихователя, яка є необхідною умовою успішного навчання, так як вона підтримує інтерес і увагу дітей до програмного матеріалу, сприяє стабільності їх дій.
Принцип наочності. Він полягає в тому, що на заняттях з малюками вихователь використовує наочні засоби (іграшки, картинки, посібники і т.д.). Це важливо, тому що н...