Вид товарів ділиться на асортиментні групи (типи) відповідно до функціональними особливостями, якістю, ціною.
Асортимент продукції означає підбір предметів, сукупність їх найменувань з яких - небудь ознак. З такої точки зору асортимент може бути простим або складним, вузьким або широким. Така класифікація передбачає виділення груп однорідної продукції або товарів за ознакою виду, сорту, марки і т.п. формуються асортиментні групи, в межах яких предмети мають певну схожість.
Груповий асортимент товарів показує перелік укрупнених товарних груп, складових номенклатуру товарів. Так, наприклад, в магазині жіночого одягу є різні секції товарів задовольняють потреби покупців.
Видовий асортимент товарів відображає наявність в групі товарів ряд видів. Наприклад: верхній жіночий одяг пальто, куртки, пуховики.
Внутрішньовидовий асортимент товарів представлений різновиди продукції, членування виду на частини. Так наприклад: пальто може бути, як демі - сезонними, так і зимовому, тканини різного забарвлення і т.п.
Марочний асортимент - набір товарів одного виду, марочних найменувань або відносяться до групи марочних. Наприклад: престижні фірми задовольняють потреби покупців.
У відношенні промислових підприємств встановлюється виробничий асортимент продукції, стосовно торговельних підприємств - торговий асортимент товарів. Перших з них відображає спеціалізацію підприємства і є підставою для укладення договорів поставки. У другому випадку складаються підстави судити про масштаби можливості торгового підприємства задовольняти потреби населення і розрізняють спеціалізовані і універсальні торговельні підприємства.
З повною підставою викладені положення про номенклатурі і асортименті продукції можуть бути віднесені до виконання робіт і надання послуг, щодо яких також виділяються групи, види, підвиди продукції.
Одним з показників товарного асортименту характеризуються широтою, кількістю позиції в кожній асортиментній групі і співвідношенням між передбачуваним асортиментними групами з погляду спільності споживачів, звичайно використання, каналів розподілу і цін.
Показник широтою (Ш) існує, як дійсний (ШД) так і базовий (ШБ). Відмінності йде лише в тому, що дійсна йде в наявності, а базова застосовується для порівняння.
Коефіцієнт широти (Кш) - виражається, як відношення дійсної кількості, видів, різновидів і найменувань товарів однорідних і різнорідних груп до базового.
де, ШД - широта дійсна,
ШБ - широта базова,
Кш - коефіцієнт широти.
Широта асортименту залежить від насиченості ринку і попиту. У ситуації, коли попит перевищує пропозицію виробник і продавець диктує свої ціни на ринку. Зі збільшенням асортименту зростають витрати на сировину, розширення виробничих площ, нових видів упаковки, маркування і т.п. Цей показник є критерієм конкурентно - здатності торгового роздрібного підприємства.
Формування асортименту - проблема підбору конкретних товарів їх окремих серій. Визначення співвідношень між «старими» і «новими», одиничного і серійного виробництва, «наукомісткими» і «звичайними», упредметнені товарами, ліцензіями і ноу-хау. При формуванні асортименту виникають проблеми встановлення цінової політики, вимог до якості товару, визначення гарантій та рівня сервісного обслуговування та ін.
Формуванню асортименту передує розробка підприємством асортиментної концепції. Це спрямоване побудова оптимальної асортиментної структури, товарної пропозиції, береться за основу споживчі вимоги певних груп. Завдання планування та формування асортименту полягають, насамперед, в тому, щоб підготувати «споживчу» специфікацію на виріб, передати її проектному (конструкторському) відділу, а потім простежити, щоб досвідчений зразок був випробуваний, при необхідності модифікований і до рівня вимог споживачів. Інакше кажучи, у формуванні асортименту вирішальне слово має належати керівникам служби маркетингу підприємства, які повинні вирішувати питання про те, коли більш доцільно вкласти кошти в модифікацію виробу, а не нести додаткові зростаючі витрати на реклами й реалізації застарілої товару або знижувати ціну на нього. Саме керівник служби маркетингу підприємства повинен вирішувати, настав час ввести в асортимент нові продукти, замість існуючих чи доповнення до них.
Формування асортименту, як свідчить практика, може здійснюватися різними методами, залежно від масштабів збуту, специфіки готової продукції, цілей і завдань, які виробником. Разом з тим їх об'єднує те, що управління асортиментом зазвичай підпорядковане керівнику служби маркетингу.
У певних випадках доцільно створення постійного органу під головуванням генерального директора (його заступника),...