оходу від реалізації;  
 - валовий товарообіг. 
  На підприємства харчування рекомендується обчислювати дохід від реалізації по продукції власного виробництва та покупним товарам. 
  Розрахунок рівня доходу від реалізації по продукції власного виробництва здійснюється за формулою: 
   100, (1.2) 
   де - співвідношення рівня доходів від реалізації по продукції власного виробництва до рівня доходів від реалізації по покупним товарам,%; 
  - частка ПСП в товарообігу,% [6, c. 413]. 
  Рівень доходу від реалізації по покупним товарам можна розрахувати наступним про разом: 
  . (1.3) 
   За рахунок доходу від реалізації підприємства харчування сплачують акцизи, ПДВ, виробляють відрахування в різні бюджетні фонди. У зв'язку з цим необхідно визначати і оцінювати дохід від реалізації, що залишається в розпорядженні підприємства, або чистий дохід від реалізації [6, c. 413]. Його величина визначається так: 
  =Д-ОС-А-БФ, (1.4) 
   де - чистий дохід від реалізації, млн. руб .; 
  ОС - відрахування на поповнення оборотних коштів, млн. руб.; 
  А - акцизний податок; 
  БФ - відрахування на бюджетні фонди. 
  Рівень чистого доходу від реалізації знаходиться діленням його суми на валовий товарообіг і множенням на сто [6, c. 413]. 
   100. (1.5) 
   Джерела формування доходу від реалізації ПСП і ПТ: 
				
				
				
				
			  1) торговельна надбавка або торгова знижка; 
  2) націнка на продукцію власного виробництва і покупні товари. 
  Торговельна надбавка призначена для покриття витрат обігу підприємства харчування. Торговельні надбавки встановлюються у відсотках до оптової свободно-відпускною ціною. Чим багатше суспільство, тим вище вимоги до якості торговельного обслуговування і тим вище частка торгових надбавок у ціні товару. Як свідчить досвід розвинених країн, частка оптово-збутових і торговельних надбавок у ціні товару становить 15-70%. А по товарах екстра-класу або дефіцитним продажна ціна перевищує покупну більш ніж в 2-2,6 рази. Що стосується механізму її формування, то він регулюється виконавчими органами влади, які встановлюють їх граничний розмір [5, c. 128]. 
  Торговельна надбавка підприємства складається з трьох основних елементів суми витрат обігу, пов'язаних з реалізацією товару; суми податкових платежів, що входять у ціну товару, тобто сплачуваних безпосередньо за рахунок комерційного доходу торгового підприємства (до них відносяться податок на додану вартість, акцизний збір, митні збори і мита); суми прибутку від реалізації товарів (малюнок 1). 
   Малюнок 1? Загальний розмір торговельної надбавки. Джерело: [3, с.252]. 
   Вибір моделі розрахунку рівня торговельної надбавки визначається конкретним цільовим орієнтиром, обраним для здійснення цінової політики по даній групі товарів: 
  1)  при орієнтирі цінової політики на покупця  базовим елементом розрахунку рівня торговельної надбавки приймається рівень ціни товару, прийнятний для відповідних категорій покупців. У цьому випадку модель розрахунку рівня торговельної надбавки до ціни закупівлі товару має вигляд: 
  , (1.6) 
   де - рівень торговельної надбавки до ціни закупівлі товару, в% (перша модель розрахунку); 
  - рівень ціни реалізації товару, прийнятний для конкретної категорії покупців; 
  - ціна закупівлі одиниці товару у постачальника; 
 )  при орієнтирі цінової політики на поточні витрати  базовим елементом розрахунку рівня торговельної надбавки приймається сума витрат обігу, припадає на одиницю реалізованого товару. У цьому випадку модель розрахунку рівня торговельної надбавки до ціни закупівлі товару має вигляд: 
  , (1.7) 
 , (1.8) 
   де - рівень торговельної надбавки до ціни закупівлі товару, в% (друга модель розрахунку); 
  ІВ - середня сума витрат обігу, припадає на одиницю реалізованого товару; 
  П - розрахункова сума прибутку, яка припадає на одиницю реалізованого товару (її розрахунок здійснюється за наведеною окремо формулі); 
  - ставка податку на додану вартість (та інших податків, що сплачуються за рахунок комерційного доходу торгового підприємства), у%; 
  - рівень ...