"> обмеження свободи дій дистриб'ютора зобов'язанням утримуватися від конкуренції. Оскільки постачальник зацікавлений в тому, щоб дистриб'ютор максимально використовував всі свої можливості, в угоду часто включається застереження, що останній не має права ні прямо, ні побічно виробляти, розміщувати або продавати на договірній території будь-яку продукцію, що конкурує з товарами постачальника. У тих випадках, коли постачальник не обмежує діяльність дистриб'ютора на користь інших підприємців, він зобов'язує його надавати інформацію про таку діяльність;
здійснення збуту маркованих товарів під товарним знаком виробника. Дистриб'ютор використовує товарні знаки, фірмові найменування та інші позначення постачальника для підтвердження достовірності і рекламування товарів, передбачених угодою і лише в інтересах постачальника. Він зобов'язується в межах території або поза нею не реєструвати і не допускати реєстрації товарних знаків, фірмових найменувань та інших позначень постачальника, а також повідомляти постачальника про будь-якому порушенні права на використання його товарних знаків, фірмових найменувань або позначень на території або інших прав власності.
В обов'язки дистриб'ютора, що знаходиться в країні виробника, можуть входити отримання замовлень від іноземних покупців і розміщення їх у виробника від свого імені і за свій рахунок (він сам виступає як покупець на замовлення іноземного контрагента). Якщо це передбачено спеціальною угодою, в обов'язки дистриб'ютора, знаходиться в країні імпортера, можуть входити організація складу і постачання товарів кінцевому споживачеві зі складу, а також здійснення реклами, демонстрація зразків товарів на складі та ін.
Що стосується здійснення реклами, то витрати на ці цілі можуть ставитися або повністю за рахунок дистриб'ютора, або частково за рахунок постачальника. У договорі також може бути зазначено, які саме засоби реклами повинен використовувати дистриб'ютор на своєму ринку. Постачальник, у свою чергу, зобов'язується передати в розпорядження дистриб'ютора безкоштовно проспекти, фотографії, плакати та інші демонстраційні матеріали.
В обов'язки дистриб'ютора входять також організація залів для показу зразків товарів та їх демонстрація в дії в місцях можливого використання.
. Складання дистриб'юторського договору
У судовій практиці дистриб'юторський договір в кожному конкретному випадку оцінюється виходячи з його змісту, з урахуванням передбачених у законі договірних моделей. Встановивши в ньому ознаки (елементи), властиві тим чи іншим договірним типами, видами або подвидам, суди кваліфікують відповідним чином дистриб'юторський договір. Це можна побачити з наступних показових прикладів.
За дистриб'юторської договором одна сторона (дистриб'ютор) в рамках здійснення підприємницької діяльності зобов'язується купувати товари в іншої сторони (постачальника) і здійснювати їх просування або реалізацію на строго певній території, а постачальник зобов'язується не поставляти товар для реалізації на цій території самостійно або за участю третіх осіб, в тому числі не продавати товар третім особам для розповсюдження на цій території. Отже, дистриб'юторський договір можна віднести до договорів змішаного характеру, що поєднує в собі ознаки договорів купівлі-продажу, поставки, перевезення, агентського договору, комерційної концесії та інших зобов'язань. Основним зобов'язанням дистриб'ютора в рамках аналізованого договору є організація збуту, просування і поширення товарів, вироблених постачальником.
Дистриб'ютор може самостійно на свій розсуд вибирати власні методи і канали збуту і просування продукції. У дистриб'юторському договорі повинен бути узгоджений перелік заходів, який повинен здійснити дистриб'ютор (Постанова ФАС Поволзької округу від 03.08.2011 у справі N А55-26891/2009).
ФАС Північно-Кавказького округу договір про передачу виключного права на розміщення та продаж лікеро-горілчаної продукції в узгодженому асортименті на обумовленій території, за яким компанія, що передала виключне право, була не вправі самостійно або із залученням третіх осіб займатися реалізацією даного товару в межах позначеної території, кваліфікував як агентського договору (Постанова від 19.04.2005 у справі N Ф08-1395/2005). В іншій справі договір на продаж м'ясної продукції, за яким покупець-дистриб'ютор, крім того, взяв на себе зобов'язання реалізувати отриману продукцію від свого імені і за свій рахунок на певній території, ФАС Уральського округу розцінив як звичайний договір купівлі-продажу (Постанова від 02.05.2006 у справі N Ф09-3252/06-С3).
Дистриб'юторський договір може бути рамковим, якщо він визначає лише загальні початку взаємодії учасників ділового обороту і оформляє основні їх зобов'язальні зв'язку...