безпечно.
У російській мові як підлягає може виступати незалежний інфінітив. Зазвичай він знаходиться перед присудком і відокремлюється від нього при вимові паузою, а на письмі - тире.
Частина складеного іменного присудка.
Інфінітив вживається у функції іменної частини складеного іменного присудка, слідуючи за дієсловом-зв'язкою to be (am, is, are, was, were, ...), який іноді перекладається як значить, полягає в тому, щоб:
Our task is to do the work well.Наша завдання полягає в тому, щоб зробити цю роботу хорошо.The point is to achieve the aim.Главное - досягти целі.The problem was to get there in time.Задачи полягала в тому, щоб дістатися туди вчасно.
Примітка: Однак ця ж конструкція використовується і в значенні повинності, де дієслово to be виступає в ролі модального дієслова (див. нижче, Складений дієслівний присудок).
Відрізнити одне значення від іншого можна по тому, що підмет у реченні з дієслівним присудком позначає особу або предмет, який може сам здійснити дію виражене інфінітивом:
He is to master English within a short time. (дієслівний присудок) Він повинен оволодіти англійською мовою в короткий термін. А в реченні з іменним присудком підмет не може виконати дію, передане присудком:
His aim is to master English. (іменний присудок) Його мета - оволодіти англійською мовою. Частина складеного дієслівного присудка.
Інфінітив вживається як частина складеного дієслівного присудка з модальними дієсловами, причому:
Без частинки to з більшістю модальних дієслів: can, must, may, might, could, would, should (і їх негативних форм can not=can t, must not=must not, і т. д.):
We can go there tomorrow.Ми можемо піти туди завтра.We must stay at home.Ми повинні залишатися дома.You may swim in the river.Ти можеш скупатися в реке.We should not leave him alone Нами не слід залишати його одного. З часткою to після ought (to) - повинен, слід:
You ought to call him.Тебе слід зателефонувати ему.She ought to be told about it. (Passive) Їй слід сказати про це.
І після допоміжних дієслів в ролі модальних: to be (to) -см. примітка вище, і to have (to) у значенні повинен:
I am to meet him here.Я повинен зустріти його здесь.The plane is to arrive at 3 o'clock.Самолет повинен прибути в 3 часа.He has to go there.Он повинен поїхати туди. You don t have to do it.Ви не зобов'язані робити ето.The letter has to be written at once. (Passive) Лист повинен бути написаний немедленно.Please, have your sister clean the room.Пожалуйста, примусь свою сестру прибрати кімнату.
Примітка: Як доповнення інфінітив утворює дуже тісна єдність з попереднім дієсловом, тому деякі автори виділяють, крім представленого вище модального підтипу дієслівного присудка, ще й підтип видового дієслівного присудка. Причому майже у кожного автора списки дієслів, віднесених ними до цього підтипу, індивідуальні і не збігаються з іншими. Тому, без якого-небудь збитку для сенсу, всі інші випадки прямування інфінітива за дієсловом-присудком тут віднесені до доповнень.
У російській мові в реченні інфінітив може виконувати функцію будь-якого члена пропозиції. Найчастіше він входить до складу присудка.
Вірші дівчинка почала писати в 6 років одночасно по-російськи, по-німецьки і по-французьки (присудок).
А цариця реготати і плечима знизувати (присудок).
Інфінітив, що входить до складу присудка, позначає дію особи, названого підметом.
Доповнення.
У цій ролі інфінітив знаходиться після присудка, вираженого перехідним дієсловом, або прикметника і відповідає на питання що ?, чому? На російську мову зазвичай перекладається невизначеною формою дієслова.
У ролі прямого доповнення інфінітив вживається дуже часто, але не після будь-якого дієслова. Список цих дієслів великий, але все ж обмежений. Ось лише деякі, найбільш уживані:
to agree - погоджуватися to arrange - домовлятися to ask - (по) просити to begin - починати to continue - продовжувати to decide - вирішувати to demand - вимагати to desire - бажати to expect - сподіватися to fail -зуміти to forget - забувати to hate - ненавидіти to hesitate - НЕ решатьсяto hope - сподіватися to intend - мати намір to like - любити, подобатися to love - любити, бажати to manage - вдаватися to mean - мати намір to prefer - воліти to promise - обіцяти to remember - пам'ятати to seem - здаватися to try - намагатися, намагатися to want - хотіти та ін.
Примітка: Тут всюди інфінітив ...
