икористовуються в сленговом словотворчестве" (Захарченко Т.Є. Англійський і американський сленг/Т.Є. Захарченко - М .: АСТ: Астрель; Володимир: ВКТ, 2009, С. 352 ).
До складу сленгу на будь-якому етапі його існування - зазначає Розіна Р.І.- Входять слова різного походження: - запозичення з жаргонів різних субкультур, що протистоять нормам, прийнятим у даному суспільстві, - з тюремно-табірного і злодійського жаргону: понт - Кураж, пиху, бєспрєдєл - Кричуще порушення норм, мочити - Вбивати; з жаргону різних кримінальних угруповань: розбирання - З'ясування відносин, стрілка - Зустріч; з жаргону наркоманів: кайф - Задоволення, дурь - Наркотики, ширятись - Колотися наркотиками. Чимало з цих слів у сленгу отримали семантичний розвиток, завдяки якому стали менш спеціалізованими (Нікітіна Т.Г. Молодіжний сленг: Тлумачний словник/Т.Г. Нікітіна - М .: Астрель-АСТ, 2 003, С. 3).
У сленгу синоніми можуть з'являтися і не з течением часу, а одночасно, будучи запозичені з різних спеціальних сленгів. Цей же процес можна спостерігати і в деяких спеціальних сленг, які являють собою сукупність сленгів різних соціальних або професійних груп, що об'єднуються за тією або іншою ознакою. Такими в даний час є молодіжний сленг (сукупність шкільного студентського сленгів, сленгу хіпі, панків) і кримінальний сленг (сукупність злодійського і табірного сленгів, сленгу злочинних угруповань, сленгу наркоманів). Наприклад, варіації всередині молодіжного сленгу поняття батьки raquo ;: пренти (жаргон хіпі) - черепа (жаргон панків) - шнурки (шкільний жаргон) - батьки" .
Існує три основні причини, за якими те чи інше слово потрапляє в сленг - корисність, мода і потреба в експресії (остання причина виступає в якості основної при формуванні та поповненні синонімічних рядів). Під корисністю розуміється затребуваність поняття, що позначається даним словом в традиційному суспільстві (Гінзбург Л. Про літературного героя/Л.Я. Гінзбург - Л .: Радянський письменник, 1979, С. 342).
Інтерес суспільства до якого-небудь поняттю або явищу виливається в те, що позначає його слово із спеціального сленгу переходить в загальний сленг, або навіть в розмовний варіант, тим більше, якщо не існує адекватної номінації даного поняття засобами літературного розмовної мов. Основою такого переходу є те, що деякі сленгізми заповнюють природні порожнечі, так звані лакуни, в кодифікованому мові, наприклад, коли йдеться про явища, що суперечать загальноприйнятої моралі або наділених негативною конотацією в культурі традиційного суспільства. Тобто іноді ми вдаємося до запозичень із спеціальних сленгів, тому що не існує стандартного слова для позначення того чи іншого поняття. Однак кількість таких слів обмежено і частіше дослідники говорять про те, що слова сленгу часто являють собою синоніми слів спільної мови, вжиткового яких пов'язана з їх емоційно-експресивним забарвленням. Нарощування існуючого синонімічного ряду є наслідком прагнення до підтримки експресивності мови.
Модність того чи іншого слова завжди пов'язана з певними екстралінгвістичними факторами. Слово може потрапити в сленг з того чи іншого спеціального сленгу, якщо буде вжито в кіно або на телебаченні.
Модність, популярність окремої лексичної одиниці часто буває вторинна, а первинним чинником запозичення є ставлення суспільства до групи, з якої дана одиниця відбувається. Так, на хвилі боротьби з хіпі в 70-80-і роки в загальний сленг, а потім в розряд розмовної лексики перейшли слова герла laquo ;, кайф laquo ;, піпл та ін. (Копиленко М.М. Про семантичної природі молодіжного жаргону/М.М. Копиленко//Соціально-лінгвістичні дослідження/під ред. Л.П. Крисіна, Д.Н. Шмельова - М .: Наука, 1976, С. 78).
Різні спеціальні сленги, продовжуючи поповнювати загальний сленг, постійно нарощують і власний корпус слів, використовуючи при цьому як традиційні для широковживаних лексики способи утворення слів, так і специфічні, властиві тільки сленгу.
2. Способи поповнення молодіжного сленгу в англійській мові
З метою класифікації типів лексико-семантичної трансформації в сленгу скористаємося поняттями лексичної парадигматики і синтагматики, і виділимо відповідно зміни значень слів, обумовлені парадигматически і синтагматичні. Парадигматически обумовлені лексико-семантичні трансформації базуються на двоякого роду зв'язках: існуючих як між членами однієї і тієї ж лексико-семантичної парадигми, так і між членами різних парадигм. Перший з цих типів змін включає в себе розширення значення, звуження значення і семантичний зсув, другий - метафору. У лексико-семантичних змінах, обумовлених синтагматичні, невід'ємну роль відіграє метонімія (Журавльов А.Ф. іншомовне запозичення в російській просторіччі (фонетика, морфологія, лексична...
