готовлення і збуту і визначаються можливі надходження коштів від продажів. Зіставлення витрат з доходами дозволяє вирішити питання про доцільність запуску нового виробництва. Потім розробляється подальший бізнес-план випуску нового виробу, досліджуються джерела постачання, і розробляється комплекс заходів щодо забезпечення реалізації товару від реклами до технічного обслуговування.
На прийняття рішень про випуск нового товару вирішальне вплив роблять два фактори: виробничий - визначається і оцінюється рівень наявності ресурсів і складається калькуляція сукупних витрат; ринковий - вивчаються і оцінюються можливості створення конкурентоспроможного товару.
При виборі шляхів підвищення конкурентоспроможності товару нерідко буває дуже своєчасне рішення не про запуск нового і зняття з виробництва морально застарілого, а про модифікацію товару. Рішення про модифікацію товару приймається з метою задоволення особливих вимог покупців для отримання більшого прибутку [8, 9].
У вирішенні завдань підвищення конкурентоспроможності продукції з кожним роком все зростаюче значення набуває проблема вибору та освоєння нових ринків збуту. Впроваджуючи новий товар на ринок, можна продовжити життєвий цикл товару. Сезон?? е коливання в попиті можуть сприяти успішній реалізації одного і того ж товару в різних точках планети. А збільшення обсягу продажів на нових ринках дозволить знизити витрати виробництва на одиницю продукції, насамперед за рахунок використання дешевої робочої сили, досить низький рівень податків і митних зборів і ряду інших факторів на нових ринках збуту.
. 2 Основні методи оцінки конкурентоспроможності товару і підприємства
Забезпечення конкурентоспроможності продукції передбачає необхідність її кількісної оцінки. Практично по кожному анализируемому товару повинна бути своя методика оцінки конкурентоспроможності, яка б враховувала особливості формування відповідного товарного ринку і основні тенденції науково-технічного прогресу.
Оцінка конкурентоспроможності товару проводиться шляхом зіставлення параметрів аналізованої продукції з параметрами бази порівняння. базою порівняння можуть бути наступні параметри: потреба покупців, конкуруючий товар, гіпотетичний зразок товару, група аналогічних товарів, величина корисного ефекту [16,19,24,25].
Початковим етапом оцінки конкурентоспроможності будь-якого товару є визначення мети дослідження. Якщо метою дослідження є необхідність визначення положення даного товару в ряді аналогічних, то досить провести їх пряме порівняння по головним параметрами. При дослідженні, орієнтованому на оцінку перспектив збуту товару на конкретному ринку, аналіз передбачає використання інформації включає відомості про зміну кон'юнктури ринку, про товари, які знайдуть ринок, динаміку попиту, передбачувані зміни у відповідному законодавстві та інші. Отже, сукупність якісних і вартісних характеристик товару сприяє створенню переваги даного товару перед товарами конкурентів у задоволенні конкретної потреби покупця і дозволяє кількісно оцінити конкурентоспроможність товару.
У застосовуваних теоретичних і методичних підходах оцінки конкурентоспроможності не знайшов відображення той факт, що конкурентоспроможність товару можна оцінювати з двох позицій: з точки зору покупця і з точки зору виробника. При цьому позиція покупця відображає сьогоднішню, одномоментну, поточну конкурентоспроможність. Виробника ж цікавить довгострокове стійке положення підприємства, яке визначається перспективною, потенційної конкурентоспроможністю, яка залежить від того, на якій стадії життєвого циклу знаходиться той чи інший вид продукції.
Для оцінки конкурентоспроможності продукції можна використовувати аналітичні та графічні методи оцінки. До аналітичних можна віднести:
· Модель Розенберга;
· Розрахунок інтегрального показника конкурентоспроможності;
· Оцінка конкурентоспроможності на основі рівня продажів;
· Модель з ідеальною точкою;
· Методика Гребньова.
Графічні методи оцінки конкурентоспроможності:
· Матриця БКГ;
· Модель «Привабливість ринку - переваги в конкуренції»;
· Побудова карт стратегічних груп;
· Матриця Портера.
Модель Розенберга виходить з того, що споживачі оцінюють товари з точки зору їх придатності для задоволення своїх потреб [3,7].
Вона виражається формулою:
(1.1)
де Aj - суб'єктивна придатність товару (відношення до товару);
Vj - важли...