орній казці ї может спочатку буті відсутнім, з'являючись позбав после необхідної В«відправленняВ» героя (Щодо цього В«Країна чудесВ» коштує ще й достатньо близьким до каноном), ті спонтанність, необґрунтованість (з Погляду Традиції) розв'язки становіть ее разючу відмінність від фольклорної норми. Стальова конструкція причинно-наслідкових зв'язків, характерна для народної казки, в В«Країні чудесВ» рішуче порушується. Казка кінчається НЕ тоді, коли Алісі удалось ліквідуваті основнову В«недостачуВ» и не тому, что їй удалося це сделать. Просто кінчається сон, а разом з ним и казка.
Як ї в других європейськіх странах, в Англии починаючі з епохи романтизму підвіщеній Інтерес до казок проявляється в різніх формах. Поряд з письменниками, что відштовхуваліся від народно-поетичної Традиції, альо творили свой власний уявлюваній світ, ретельно трудяться Вчені-філологі, збіраючі пам'ятники Британського фольклору й прагнучі зафіксуваті їх у первозданному віді, Зі збереженням всех діалектічніх, етнографічніх ї других Особливе. Нарешті, БУВ Третій, проміжній шлях, Яким ішлі Шарль Перо в Франции ї брати Грімм у Германии, - колі фольклорні записи піддавався тонкому стілістічному Виправленому, зберігаючі разом з тим зачарування орігіналу. Характеризуючи такого роду літературні ОБРОБКИ, І. С. Тургенєв відзначав Із приводу переведених їм чарівніх казок Перо: В«Вони Веселі, Цікаві, невімушені, що не обтяжені ні Зайве мораллю, ні авторської претензією; у них ще почувається віяння народної поезії, їх Ніколи створах; у них є самє та суміш чудесного и повсякдення-простого, піднесену й забавного, котра становіть відмітну ознакой теперішнього Казкова віміслу В».
З качана 19 сторіччя ї до нінішнього годині з'явилася безліч Зборів Британського фольклору, вітріманіх у різному ключі: від й достатньо вільніх переробок до строго наукових, систематизованого и прокоментованіх публікацій. Альо, мабуть, Найбільший Успіх Віпа на частко того типу видань, де первісні тексти при Дбайливий відношенні до них піддаліся таки деякої літературної редактурі або (ЯКЩО мова Йде про спадщину народів кельтської групи) перекладу на загальанглійську мову, что полеглі сприйняттів масовому чітачеві. Прикладами такого типу видань XIX століття могут служити ставши Вже В«канонічніміВ» збори англійськіх и кельтський казок Джозефа Джекобса (намагалісь мінімально правити Оригінальні тексти), Шотландська казок Роберта Чемберса й Ендрю Ленга, ірландськіх - Вільяма Батлера Йейтса, что Видається поета й драматурга, лауреата Нобелівської премії, всі життя зобов'язав багатством фарб й образністю фольклору, Що з Покоління в Покоління передавався на прекрасній и багатостраждальній земли Ейре.
У важкий історічніх умів складався ї розвівався казковий фольклор Британських островів. Нашарування століть лягли на нього й відні як річні кільця на зрізі Стовбура могутнього дуба. У самій Древній, серцевінній частіні віявляються ще язічеські повір'я ї міфи, магічні й ритуальні обряди, Які виявило Дуже стійкімі ї начали потім співіснуваті даже Із Християнсько світорозумінням. У Казки Продовжує жити ті ворожок, ті дружній людіні багатоликості світ фантастичних істот - Драконів и велетнів, русалок и водяних, ельфів и фей, браунів ї лепреконів, гоблінов и бісеняті.
Народ не может вважатіся Скореня, поки в нього НЕ віднялі его пісні й казки. Від чому так запекло переслідувалі англосаксів ірландськіх, Шотландська и валлійськіх бардів, справедливо бачачи в них головний хоронітелів кельтський традіцій; альо ї самим англосаксам (їх найбільш значний добутком донорманнської єпохи стала героїчна поема про Беовульфе), довелося зазнати натиск скандинавського ї Французького епосу, что принесли Із собою Завойовника з континентом. Як саму священну реліквію оберігалі селяни фольклор, что дістався їм від предків, и збагачувалі его новімі мотивами, відстоюючі тім самим своя самобутність. Ця самобутність народів, что створювалі Британські казки, чітко проступає в них.
даже у перекладі на В«стандартнийВ» англійську мову (а тим больше на росіянін), коли втрачається спеціфіка того або Іншого діалекту, зберігається Неповторний колорит, что властівій фольклору різніх областей країни. При глібінній спільності кельтський корінь валлійські легендою не Схожі на Шотландські, а ті, у свою черго, - на ірландські саги; и ВСІ разом смороду помітно відрізняються від властіво англійськіх казок.
Поряд Із ЦІМ впадає в око, что деякі герої й Сюжети кочують Із одного фольклору в іншій, причому не Тільки коли мова Йде про народи, Які сусідять один з одним або мешкають серед рамках однієї держави. Так, пріміром, англійська казка В«Вигідна угодаВ» (існує ее вариант за Назв В«Вершки або корінці?") нагадує російську казку В«Мужик, ведмідь и лисиця В»з афанасьєвського збірника;В« Джоні-пончик В»поводиться точнісінько як наш В«КолобокВ», В«Як Джек ходив щастя шукатиВ» й достатньо походити на гріммовськіх В«Бременськіх музікантівВ»; В«Очер...
