ції;
- відсутність дієвих механізмів контролю ефективності навчання.
Також гостро стоять соціальних проблеми російського села - Це низький рівень інформаційного забезпечення, соціальна незахищеність, низький рівень заробітної плати, відсутність гідного житла, нерозвинена соціальна сфера і т.д.
На жаль, для вирішення цих проблем за останні час на федеральному рівні не зроблено майже ніяких дієвих заходів. Як виняток можна розглядати тільки Федеральний закон про розвиток сільського господарства, де одним з пунктів значиться вдосконалення системи навчання, підготовки та перепідготовки фахівців для сільського господарства. І пріоритетний національний проект "Розвиток АПК". А саме одна з його напрямків - В«Забезпечення доступним житлом молодих фахівців (чи їхніх сімей) на селіВ», основними заходом якого, буде надання субсидій бюджетам суб'єктів Російської Федерації для фінансування заходів щодо забезпечення доступним житлом молодих фахівців (чи їхніх сімей) на селі.
Основним механізмом є здійснення господарюючими суб'єктами (роботодавцями) будівництва (придбання) житла за рахунок субсидій з федерального бюджету (НЕ більше 30%), бюджетів суб'єктів Російської Федерації (не менше 40%) і власних (позикових) коштів роботодавця (30%) і надання житла молодим фахівцям (або їх сім'ям) на селі за договором комерційного найму. Це створить умови на формування ефективного кадрового потенціалу агропромислового комплексу, розвитку ринку праці, зростання рівня життя громадян Росії, які проживають у сільській місцевості. На ці цілі з федерального бюджету буде виділено в 2006 р. 2,0 млрд руб., в 2007 р. - 2,0 млрд руб. Це дозволить в 2006 р. забезпечити введення 713,4 тис. м 2 і забезпечити доступним житлом 16,2 тис. молодих фахівців (чи їхніх сімей), у 2007 - відповідно 679,5 тис. м 2 і 15,44 тис. молодих фахівців (чи їхніх сімей).
Шляхи вдосконалення механізмів професіоналізації
кадрів
Багатьма авторами виділяється ряд соціальних механізмів, які можуть сприяти подоланню негативних факторів у професіоналізації молодих фахівців.
Насамперед, необхідно звернути увагу на підвищення престижності, привабливості сільської праці. При цьому можна виділити дві складові престижності - соціальна прийнятність (схвалюваності) сільськогосподарських професій та наявність гідного матеріальної винагороди. Соціальна схвалюваності сільського праці може бути досягнута тільки через формування в суспільній свідомості позитивного образу сільського трудівника. Рівень матеріальної винагороди молодих фахівців можливо підняти через механізми державної фінансової підтримки.
Другим соціальним механізмом професіоналізації, тісно пов'язаним з першим, слід вважати підвищення соціальної захищеності і комфортності умов проживання спеціалістів сільськогосподарських підприємств. На це повинні бути спрямовані програми соціального розвитку села та сталого розвитку сільських територій.
І ще один соціальний механізм професіоналізації молодих фахівців - забезпечення соціальної захищеності потенційних фахівців на етапі професійної підготовки, забезпечення можливості отримання освіти за обраною професією. Мається на увазі як забезпечення доступу до освіти тим, хто придатний до конкретної професії в силу своїх особистісних характеристик і устремлінь, так і певні заходи фінансової підтримки з боку держави. Це може бути досягнуто через розробку державних програм кредитування абітурієнтів шляхом надання освітніх кредитів, які згодом можуть бути В«прощеніВ», якщо випускник пропрацював на селі певний термін. Відсів В«випадковихВ» людей при відборі майбутніх студентів може бути досягнутий через введення додаткових співбесід при вступі.
Система управління професійним розвитком кадрів АПК - важлива складова частина процесу професіоналізації. Це комплекс заходів, що розробляються державою, які спрямовані на забезпечення можливості отримання необхідних знань, умінь і навичок керівниками і фахівцями підприємств (через створення та забезпечення функціонування мережі аграрних освітніх установ додаткової професійної освіти, проведення семінарів-нарад фахівцями органів управління АПК тощо) та відповідність цих знаний реальним потребам професійного розвитку персоналу (через формування навчальних та інших освітянських програм на основі аналізу реальних потреб у навчанні).
Вихідною позицією аналізу потреб у навчанні керівників і фахівців АПК є вивчення сфери їх компетенції через з'ясування найбільш суттєвих проблем і питань, які вони не в змозі на належному рівні вирішити самостійно. Доповненням до цього виступає вивчення думки самих потенційних учнів через їх анкетування до і після процесу навчання.
У ході дослідження сформована і частково випробувана комплексна методика, що включає в себе тристоронню оцінку потреб у навчанні - з боку навчальних органів, з боку орг...