свою чергу викликає і нове ставлення до літературному образу: деякі учні висловлюють судження про образі нього типовості.
Наведені дані говорять про те, що на цьому ступені навчання під впливом літератури починає виникати новий етан у відношенні школярів до літературних творів, що характеризується інтересом до узагальненому змістом твору. На цьому етапі учням властивий перехід від усвідомлення зображеної дійсності до усвідомлення особливостей її зображення. p> Результати цього цікавого дослідження повинні бути враховані при аналізі художніх творів у V-VIII класах школи. Ясно одне, що літературні знання допомагають учням зрозуміти літературний образ, вони надають стимулюючий вплив на характеристику учнями цього основного компонента художнього твору. p> 1.2 Аналіз сюжетно-композиційною основи твору і роботи над епізодом
В«КомпозиціяВ», »« сюжет В»- найбільш часто вживані з літературознавчих термінів і одночасно-один з найменш чітких за своїм змістом. Автори різних критичних, літературознавчих та методичних робіт вкладають часом різний зміст і, природно, що ця теоретична плутаність ускладнює викладання літератури в школі. Як пра-вило, всі друкарські з питань композиції стверджують, що під В«композицієюВ» слід розуміти В«побудоваВ» твору, але яке саме зміст слід вкладати і в той і в інше поняття - на це питання наше літературознавство вичерпної відповіді поки не дало.
Так, досі немає необхідної для науки чіткості в питанні про співвідношення таких понять, як В«композиціяВ» та В«сюжетВ».
У першу чергу зупинимося на тих питаннях композиційного характеру, які пов'язані зі специфікою епічних творів.
У кожному епічному творі читач знайомиться з тими чи іншими дійовими особами та їх долями. Дійові особи твору певним чином групуються, ставляться в певні відносини один до одному. З самого угруповання дійових осіб стає в якійсь мірі ясним, яким є задум автора, які проблеми її хвилюють. Увага учнів слід фіксувати на цій стороні В«організаціїВ» матеріалу у творі, тому що такого роду спостереження дозволять їм відразу вловити внутрішню зв'язок між діючими особами, віддати собі звіт в тому, що твір є не сума тих чи інших дійових осіб, а певною системою. Виявлення принципу угруповання героїв твору дозволить учням вже на самому початку аналізу художнього твору тримати в полі свого зору В«частинаВ» і В«ЦілеВ», що дуже важливо для сприйняття художніх творів. p> Ставлячи питання про угруповання (або розстановці) діючих осіб, слід звертати увагу учнів і на те, вводить чи письменник у своє твір велика кількість дійових осіб, або обмежується невеликим їх кількістю (само собою зрозуміло, що це питання безпосередньо пов'язаний з питанням про жанрові особливості твору), чи мається на творі різке членування на головних дійових осіб і так званих В«другоряднихВ», або, навпаки, у творі важко провести грань між тими і іншими. І цей момент дозволить учням вловити ту думку письменника, якою він керувався, створюючи свій твір.
З питанням про угруповання дійових осіб безпосередньо пов'язане питання про сюжет або сюжетних лініях у творі; в переважній більшості епічних і навіть драматичних творів ми маємо справу не з однієї, а з цілою низкою сюжетних ліній.
При аналізі композиції слід звертати увагу на те, як розпорядженні письменник сюжетні лінії в своєму творі, тобто чи дає їх паралельно, перетинає чи одна сюжетна лінія іншу, чи дається одна після інший, а найсуттєвіше - як співвідносяться вони один одному, що пов'язує їх між собою. Таким чином, при розгляді та цього боку композиції твори в полі зору учнів будуть перебувати В«частинаВ» і В«цілеВ».
Навчити учнів відмовитися, чого досягає письменник, розташовуючи матеріал так, а не інакше-видається важливим і для з'ясування сенсу даного твори, та для виявлення майстерності письменника, і для художнього виховання учнів.
У побудові художнього твору, крім послідовності в розташуванні матеріалу, велике значення мають самі пропорції в подачі матеріалу. Читаючи художній твір, важливо віддати собі звіт в тому, що дається художником великим планом, що як би відсувається на другий план, що художник деталізує, про що, навпаки, він пише коротко. Ступінь деталізації в зображенні зовнішності тих чи інших дійових осіб, у передачі їх думок і почуттів, в описі обстановки, при внесенні експозиційного матеріалу, - завжди дозволяє судити про загальний напрямок думки письменника, про ідейно-художньої концепції його твору. Само собою зрозуміло, що вловити цю ступінь деталізації можна тільки в тому випадку, якщо співвіднести той чи інший уривок з усієї образною структурою твору. Увага до пропорцій у подачі матеріалу означає знову-таки вміння співвіднести В«ЧастинаВ» і В«цілеВ», вміння сприймати В«частинаВ» у зв'язку з В«цілимВ». p> Істотним питанням, пов'язаним з композицією художнього твору, є питання про систему засобів розкриття людського характеру. При зображенні різних дійов...