е результати безпосередніх спостережень і контролю з боку суб'єкта управління, статистична та поточна звітність, бухгалтерська документація. У нових умовах господарювання торгових підприємств багато методичні та практичні положення вітчизняного управління виявилися неприйнятними. Це викликано тим, що наука управління в нашій країні напрацьовувалась з орієнтацією на інтереси держави. Підходи до формування основоположних принципів і методів носили навмисний характер і були спрямовані на процеси управління підприємствами державної форми власності.
Ринкова система управління набула особливу значимість в Росії у зв'язку з переходом до ринкової економіки. В умовах ринку виникає потреба в розширенні управлінських завдань, розробці нових прийомів і методів управління, придатних для різноманітних форм власності та розвитку комерційної діяльності торговельних підприємств. Іншими словами, передбачається постійний пошук шляхів вдосконалення управління. Процес управління торговим підприємством повинен бути заснований на ринкових принципах і методології сучасного управління. Зарубіжна наука управління пройшла довгий шлях свого розвитку. Передумовами для цього були:
- економічні закони ринку;
- динамізм споживчого ринку;
- ієрархічна побудова структури управління з орієнтацією на стратегічний курс в діяльності підприємства;
- організованість підприємства, обумовлена ​​його інтегрованістю і пристосованістю до змін зовнішнього середовища;
- вихідні та результуючі параметри.
А. Файоль створив теорію управління суспільним виробництвом, в якій сформульовані принципи управління, засновані на використанні потенційних ресурсів підприємства. Він виділив п'ять вихідних функцій у керуванні: планування, організація, распорядительство, координація та контроль. Об'єктивна необхідність створення системи управління, складається з взаємодіючих процесів, розкрито М.Х. Месконом в роботі В«Основи менеджментуВ»: В«Управління - це процес, тому що робота по досягненню цілей - це не якась одноразова дія, а серія взаємопов'язаних безперервних дій. Ці дії, кожне з яких саме по собі є процесом, дуже важливі для успіху підприємства. Їх називають управлінськими функціями. Кожна управлінська функція теж являє собою процес, тому що так само складається з серії взаємопов'язаних дій. Процес управ-ня є загальною сумою всіх функцій В».
Наведені теоретичні положення дають уявлення про підходи до управління комерційною діяльністю підприємства в умовах ринку. Система управління, орієнтована на ринок, означає не тільки організацію структури і взаємозалежну сукупність задіяних процесів підприємства, але і їх поєднання з усіма зовнішніми чинниками. Управління комерційною діяльністю ставить своїм безпосереднім завданням внести певну впорядкованість в комерційні та торгові процеси, організувати спільні дії працівників, що беруть участь у цих процесах, досягти узгодженості і координації дій...