у, до середньооблікової чисельності персоналу за той же період:
В
де Р п - чисельність прийнятих працівників, чол.; - середньооблікова чисельність персоналу, чол.
Коефіцієнт вибуття кадрів (Ар) визначається відношенням кількості працівників, звільнених за всіма причин за даний період часу, до середньооблікової чисельності працівників за той же період:
В
де Р ув - чисельність звільнених працівників, чол.; - середньооблікова чисельність персоналу, чол. Коефіцієнт стабільності кадрів (К з ) рекомендується використовувати при оцінці рівня організації управління виробництвом як на підприємстві в цілому, так і в окремих підрозділах:
В
де Р ' ув - чисельність працівників, що звільнилися з підприємства за власним бажанням і через порушення трудової дисципліни за звітний період, чол.; - середньооблікова чисельність працюючих на даному підприємстві в період, передує звітному, чол.: Р п - чисельність знову прийнятих за звітний період працівників, чол. Коефіцієнт плинності кадрів (К т ) визначається діленням чисельності працівників підприємства (цеху, дільниці), вибулих або звільнених за даний період часу, на середньооблікова чисельність за той же період:
В
де Р ув - чисельність вибулих або звільнених працівників, чол; Р - середньооблікова чисельність персоналу, чол. Організація праці на підприємстві покликана створювати нормальні для людини умови праці і одночасно системи праці, підвищують дохід підприємства. В основі формування оптимальних умов застосування праці лежить вивчення трудового процесу, яке розвивається на основі досліджень динаміки продуктивності праці та аналізу витрат робочого часу.
2. Продуктивність праці
2.1 Поняття продуктивності праці
Під продуктивністю праці розуміють ступінь його плідності. Вона вимірюється кількістю споживчих вартостей, створених в одиницю часу, або величиною часу, що витрачається на одиницю продукту праці.
Розрізняють продуктивність живої праці, яка визначається витратами робочого часу в даному виробництві на даному підприємстві, і продуктивність сукупного суспільного праці, вимірювану витратами живої і матеріалізованої праці.
Підвищення продуктивності праці має місце тоді, коли частка живої праці зменшується, а питома вага матеріалізованої праці збільшується. Це зростання відбувається таким чином, що загальна сума праці, полягає в товарі, скорочується. Справа в тому, що маса живої праці зменшується більшою мірою, ніж зростає маса уречевленої праці.
Сукупна економія робочого часу, взята у відповідності з витратами і виробничими ресурсами, характеризує ефективність виробництва.
На підприємствах продуктивність праці вимірюється показником вироблення продукції на одного працівника або в одиницю часу. У цих випадках показник вр...