стемі праця педагога оплачується незалежно від кількості учнів у класі, то у вчителів немає економічних стимулів для виконання більш складної роботи.
Таким чином, для зміни ситуації, що склалася, неминуче веде до падіння якості освіти, потрібно створити і закріпити нормативними актами механізми обліку в зарплаті (причому, в її базової частини) всіх видів діяльності вчителя, а не тільки аудиторного навантаження - уроків; підвищення складності праці педагога при збільшенні кількості учнів у класі. Звичайно, при цьому ні в жодному разі не може йти мова про порушення санітарних норм: кількість учнів в стандартному навчальному кабінеті не може перевищувати 25 осіб.
У умовах НПФ фонд оплати праці загальноосвітнього закладу формується не в Залежно від кількості вчителів і єдиної тарифної сітки, а залежно від кількості учнів. Це дозволяє ефективно працюючим установам вже зараз в рамках наявного фонду оплати праці враховувати при нарахуванні зарплати інтенсивність, рівень складності і специфіку як урочної, так і позаурочної діяльності кожного вчителя, а також вводити стимулюючі виплати за високу якість і результативність.
У рамках КПМО пропонується відмінна від традиційної погодинної норма обліку аудиторного навантаження вчителя - педагогічна послуга в розрахунку на одного учня. Її вартість розраховується всередині школи на підставі наявного у неї фонду оплати праці, кількості учнів і шкільного навчального плану. У цьому випадку штучне збільшення кількості класів у школі та уроків у навчальному плані не призводить до зростання оплати праці вчителя, як це було раніше. Педагогічний колектив тепер не зацікавлений у роздмухуванні розкладу за рахунок зайвого збільшення навчального часу на предмети і є прихильником раціонального укомплектування класів і навчальних груп.
У моделях НСОТ також передбачена можливість введення на рівні шкіл коефіцієнтів, дозволяють врахувати особливості реалізованих педагогами освітніх програм.
Крім основний - В«базовоїВ» - частини зарплати в нових регіональних системах оплати праці додатково передбачена стимулююча частина. Її частка в загальному фонді оплати праці загальноосвітніх установ по закінченні комплексних проектів складе 20-40%.
Під всіх регіонах стимулюючі виплати вчителям виплачуються за досягнуті результати і високу якість. Розробка критеріїв якості та оцінка за цим критеріям досягнутих результатів здійснюються в школі за участю шкільного ради. p> Постійне суспільна оцінка якості та результативності праці вчителя при виплаті стимулюючих надбавок сприятиме становленню більш відкритих, поважних та партнерських відносин між вчителями та учнями, вчителями та батьками, вчителями та місцевим співтовариством.
У розвиток суспільної оцінки якості праці вчителів для повноцінного введення НСОТ від регіонів в перспективі буде потрібно також оновлення в рамках своєї компетенції порядку атестації керівників шкіл та педагогічних кадрів з урахуванням механізмів оцінк...