кладача про відповідність знаків вихідної мови поняттями, тобто знакам приписуються зовсім не ті поняття, які вони укладають у собі насправді.
) Помилки розуміння на рівні В«знак - складне поняттяВ».
) Помилки розуміння на рівні В«знак - судженняВ». p align="justify"> Як було відзначено ще в XVII ст., помилки в розшифровці смислів вихідного мовного твору не обмежуються нерозумінням тільки понять, укладених в окремих словах чи словосполученнях. Вони можуть зачіпати сенс цілих суджень і більш складних логічних конструкцій. Ці помилки часто відбуваються від недостатньо уважного ставлення до синтаксичної організації висловлювання. Такі помилки найбільш очевидні у філософських міркуваннях автора оригінального тексту. p align="justify">) Помилки розуміння предметної ситуації.
Для визначення того, наскільки вірно й повно ситуації, описані в тексті оригіналу, відтворені в тексті перекладу, аналіз збігів і розбіжностей у значеннях окремих лексичних одиниць виявляється недостатнім. Описувані в тексті ситуації являють собою якусь систему взаємодіючих в певних умовах актантов, яку перекладачеві слід розшифрувати. У цій герменевтичною ситуації словник допомагає не завжди. Словник дає перелік значень слів, а текст містить систему смислів, укладених у всіх взаємопов'язаних одиницях мови. Крім того, словниковий еквівалент мовою перекладу виявляється наділеним для перекладача певним змістом лише тоді, коли у перекладача достатньо знань про предмет, описуваному в мові оригіналу. p align="justify"> Таким чином, вірна і повна розшифровка референтної ситуації, описаної в тексті оригіналу, передбачає наявність у перекладача необхідного когнітивного досвіду саме в тій сфері життя, зріз якої пропонує автор оригіналу в описуваної ситуації.
Перекладач, сприймає текст оригіналу, опиняється в складній психолингвистической ситуації: розшифрувавши значення окремих мовних форм, які складають текст, він привертає весь свій когнітивний досвід для розуміння сенсу описаної ситуації. Якщо когнітивний досвід перекладача дорівнює або перевищує когнітивний досвід автора оригіналу, герменевтичний етап перекладу буде подолано успішно. p align="justify"> Якщо ж когнітивний досвід перекладача менше досвіду автора оригіналу, то в перекладі вже на герменевтическом етапі можливі помилки трьох типів. Перший, дуже поширений, - це пропуски (т.зв. перекладацькі лакуни). Вони схожі на опущення, що є одним з типів перекладацьких трансформацій. Але опущення мають, як правило, суто лінгвістичну основу. Вони обумовлені міжмовної ассиметрієй у виборі більш-менш протяжних засобів вираження для позначення одного і того ж поняття. Пропуски мають іншу природу і викликаються недостатніми знаннями перекладача. p align="justify"> Другий тип помилок - це сліпе слідування тексту оригіналу без розуміння його змила. p align="justify"> Третій тип помилок полягає в тому, що перекладач підміняє ситуацію, описану в тексті оригіналу, своєї власної, що виникла на основі недостатнього когнітивного досвіду. p align="justify">) Перекладацькі помилки на етапі перевираженія системи смислів. p align="justify"> На етапі перевираженія помилки обумовлені насамперед недостатньо майстерним володінням мовою перекладу, нездатністю знайти в мові перекладу форми, еквівалентні відповідним формам оригіналу.
) Стилістичні помилки. [Гарбовский 2004:514-533]
У свою чергу Л.К. Латишев виділяє такі типи перекладацьких помилок:
1) семантичні помилки
2) функціонально-стилістичні та нормативно-стилістичні помилки
3) В«власніВ» стилістичні недоліки перекладача
Також існує особлива лексика, що провокує перекладацькі помилки. До неї належать:
1) В«помилкові друзі перекладачаВ»
2) В«пастки внутрішньої формиВ»
) В«забуті значенняВ» багатозначних слів
) В«лексичні іносказанняВ»
) несозвучного географічні найменування [Латишев 2000:77-87]
З іншого боку, С.В. Тюленєв говорить про те, що в міжмовної комунікації існують джерела перешкод. Він розрізняє:
) Оригінал як джерело перешкод
а) фонетичні помилки (сильний іноземний акцент, неправильна вимова тих або інших слів, неправильний інтонаційний контур)
б) лексичні помилки
в) неправильний порядок слів у реченні
г) невжиття до уваги фонду знань співрозмовника
д) ...
