нні дешевої енергії, до технології, що базується переважно на дешевих вкладеннях інформації, запозиченої в успішних мікроелектроніці та телекомунікаційних технологіях" . Основні характеристики нової парадигми, яка називається інформаційно-технологічної, наступні: інформація - не тільки засіб праці, а й предмет всеосяжних ефектів нових технологій, їх мережева логіка, гнучкість процесів, організацій та інститутів, обумовлена ​​інформаційними технологіями, технологічна конвергенція. Все це закономірно веде до того, що виробничі процеси і продукти в багатьох галузях стають все більш складними і високотехнологічними. Важливість наукових знань у цьому процесі досить висока. Дві раніше самостійні складні системи - наука і виробництво - нині є єдиною великою системою з високою інтенсивністю накопичення і застосування нових знань. У подібній системі учасникам економічного життя необхідно активніше вчитися, оскільки зростає рівень необхідних трудових здібностей. Збільшується потреба у висококваліфікованих працівниках, які володіють різносторонніми навичками і мають високі здібності до швидкого навчання та адаптації. При цьому існує необхідність не просто вчитися, а й опановувати процесом навчання, щоразу адаптуватися і творити. Тому від менеджерів і найманих працівників усе більше потрібно прагнення до пізнання нового, а економіка стає не такою машинно-інтенсивної. p align="justify"> При подібному типі економіки відбуваються зрушення від чисто технічних навичок до інтелектуальних. Це закономірно веде до зростання ролі системи освіти, в результаті чого виникає нове, велике і складне об'єднання "наука - виробництво - освіта", і його формування відбувається на основі описаних вище системних принципів, без знищення унікальності кожної з підсистем, а при їх тісній взаємодії.
Розуміння складності оточуючого нас світу вимагає створення нових методик, методів і форм його вивчення - від переважно аналітичного, предметного до синтетичного, системного бачення цілісної картини з відповідними взаємозв'язками і закономірностями. У наукових дослідженнях домінування дисциплінарної організації на основі стабільних ієрархічних структур замінюється виробленням знань з між-і багатодисциплінарного характером на базі гнучких тимчасових структур з розмиванням жорстких кордонів між різними секторами науки і практики. Сучасне суспільство потребує постійному розширенні та притоці нових продуктів, технологій, ідей. Швидко оновлювані наукомісткі технології вимагають не знеособлених, бездушних виконавців біля конвеєра, а творчо мислячих, активних фахівців, які постійно поповнюють свої знання для прискореного освоєння сучасних техніки і виробничих процесів. p align="justify"> В результаті традиційна концепція навчання і освіти, що базується на передачі певної суми знань, умінь і навичок, замінюється новою, яка висуває на перший план формування активного запасу ключових компетенцій студентів на основі їх самостійної творчості. Таким чи...