у формі  
 . br/> 
 Крім із цих залежностей час, отримуємо рівняння руху у фазовій площині 
  . br/> 
 Цьому рівнянню відповідає парабола, представлена ​​на рис.4. 
  При гармонійних коливаннях закон руху тіла можна записати у вигляді 
  . br/> 
 Швидкість його при цьому для довільного моменту часу має вигляд 
  . br/> 
 
 Виключаючи час, одержимо рівняння фазової траєкторії 
  , 
   яка представлена ​​на рис. 5. br/> 
В  
В  
 
 
 
 
 
 Рис. 5 Рис. 6 
   Цими основними видами геометричного представлення коливань і будемо користуватися надалі. 
  Розглянемо також рівномірний рух точки по колу. Радіус обертання дорівнює,, в вихідний момент часу напрям на точку становило кут з віссю X (рис. 6). p> У будь-який момент часу проекції точки на осі координат дорівнюють 
   і. br/> 
 Відповідні проекції швидкості на осі координат дорівнюють 
				
				
				
				
			   і. br/> 
 Прискорення ж у проекціях на осі координат дорівнює 
   і. br/> 
 Зазначимо, що таке визначення закону руху точки в проекціях на осі координат аналогічно вже відзначеному вище векторному поданням коливань. 
  Справді, як видно з виразів проекцій точки на осі координат, а також проекцій векторів швидкості її і прискорення, вздовж окремих координатних напрямків точка здійснює гармонічні коливання. При цьому кутова швидкість точки чисельно дорівнює циклічної (кругової) частоті коливань (звідки ясно походження назви самої частоти). p align="justify"> Додавання однаково спрямованих коливань. 
  а) Частоти коливань, що складаються однакові. 
  Припустимо, що точка одночасно бере участь у двох гармонічних рухах вздовж одного і того ж напрямку, при цьому частоти коливань, що складаються рівні між собою, відрізняються тільки амплітуди і початкові фази коливань: 
   і 
   За принципом суперпозиції коливань повне зміщення точки з положення рівноваги повинно бути рівним геометричній сумі зміщень, одержуваних в кожному з окремих коливань. Крім того, оскільки обидва складових коливання відбуваються з однією і тією ж частотою, то й результуюче коливання буде мати ту ж частоту. Тому результат додавання коливань представимо у вигляді функції: 
 В   
 Після тригонометричних перетворень і підстановки отримаємо: 
 В  
 коливальний фізичний амплітуда результуючий 
  З останніх умов можна визначити амплітуду і початкову фазу результуючого коливання 
 В   
 Амплітуда результуючого коливання може приймати різні значення залежно від значень амплітуд коливань і різниці їх початкових фаз. Поекспериментуємо. p> Візьмемо два коливання (рис. 7), як було зазначено вище з однаковими частотами, маємо w1 = w2 = 2.2, візьмемо амплітуди а1 = а2 = 0,5, а фази у нас будуть різні. Ми бачим...