йської мови, то всі вхідні в нього слова слід вважати англійськими, за винятком таких слів, які своєю формою видають своє іноземне походження. p align="justify"> Але таких слів в англійській мові порівняно мало. p align="justify"> Переважна ж маса слів сприймається в сучасній мові як слова англійські, яке б не було їх дійсне походження. Насправді ж споконвічно англійськими є слова, відомі з давньоанглійської періоду. Вони становлять менше половини англійської лексики. Інша частина словникового мови - слова іншомовного походження, що зі латинського, грецького, французького, скандинавських та інших мов. p align="justify"> Слова іншомовного походження називаються запозиченнями. p align="justify"> Таким чином, запозичення - це:
) перехід елементів однієї мови в систему іншої мови як наслідок більш-менш тривалих контактів між цими мовами;
) слово або зворот, ввійшли в мову в результаті такого переходу.
Запозичення нерідко виявляються міжнародними, варіюючи у декількох мовах відповідно до їх національними особливостями. (Головін, 1977: 104)
Запозичення слова є активний процес: запозичений мову не пасивно сприймає чуже слово, а так чи інакше перебудовує, переробляє його, підкоряє його в тій чи іншій мірі своїм внутрішнім закономірностям, включає його в мережу своїх внутрішніх системних відносин .
Запозичення слів - це активний творчий процес збагачення словникового складу мови. Якщо об'єкт запозичення, тобто поняття або нова річ, підказується потребами суспільства, то сам процес запозичення здійснюється мовою, який засвоює нове слово. Отже, запозичення слів - це суспільне явище, це і мовний процес. p align="justify"> Запозичення лексичних елементів з однієї мови в іншій - явище дуже давнє і відомо вже мов стародавнього світу. p align="justify"> Для долі запозичених слів в новому для них мовою має певне значення той шлях, яким вони в цю мову проникли. Можуть бути два таких шляху. По-перше, усний шлях, тобто завдяки живому спілкуванню двох різномовних народів або засвоєння назв предметів матеріальної культури. У цьому випадку слова швидше повністю асимілюються в мові. По-друге, книжковий чи письмовий шлях, тобто запозичення чужих слів з іншомовних текстів при перекладі цих текстів на рідну мову. У цьому випадку слова довше зберігають свої фонетичні, орфографічні і граматичні особливості. p align="justify"> При запозиченні відбувається адаптація слова до фонологічної системі мови, що запозичить, тобто відсутні в ній звуки замінюються на найбільш близькі. Ця адаптація, тобто асиміляція може відбуватися поступово: іноді іншомовні слова протягом деякого часу зберігають у своєму вимові звуки, в даному мовою відсутні. p align="justify"> Крім фонетичної, запозичене слово піддається також граматичної (морфологічної) асиміляції. Характер цієї асиміляції залежить від того, наскільки зовнішній вигляд запозиченого слова...
