у доставку і прийом їжі особовим складом роти;
дотримання санітарних правил при роздачі і прийомі їжі;
дотримання правил зберігання ротних запасів продовольства, особистої гігієни, утримання в чистоті казанків і ложок;
стан здоров'я особового складу роти;
старший фельдшер батальйону вирішує ті ж завдання в масштабі батальйону.
Начальник медичної служби частини (полку) зобов'язаний:
приймати участь в оцінці якості харчових продуктів, давати висновок про їх придатність до вживання за даними експертизи;
стежити за санітарним станом на продовольчих пунктах харчування;
систематично вивчати стан здоров'я особового складу (статус живлення) та доповідати про харчові отруєння;
надавати методичну допомогу фельдшерам.
Начальник медичної служби з'єднання (дивізії, бригади) самостійно і через санітарно-епідемічну лабораторію зобов'язаний забезпечити:
участь у плануванні продовольчого забезпечення з'єднання;
участь в експертизі продовольства;
вживати заходів щодо поліпшення якості харчування особового складу.
Медичний контроль за повноцінністю харчування включає:
розробку режиму харчування і складання розкладки продуктів;
визначення хімічного складу та енергетичної цінності харчового раціону;
оцінку рівня здоров'я військовослужбовців, обумовленого харчуванням (вивчення динаміки статусу харчування особового складу).
Проміжки між прийомами їжі не повинні перевищувати 7 годин. М'ясо, рибу, бобові та продукти багаті білками слід розподіляти на всі прийоми їжі. На обід планувати холодні закуски. Ширше практикувати використання квашених і солоних овочів без термічної обробки. Заміну продуктів проводити з урахуванням їх біологічної та харчової цінності. Забороняється повторювати одні й ті ж страви більше 2-3 разів на тиждень, солону оселедець видавати окремим рибним блюдом, готувати котлети з фаршу в теплий період року, а макарони В«по-флотськиВ» протягом усього року. Сире і пастеризоване фляжне молоко не видавати без кип'ятіння. p align="justify"> Приготування їжі повинно проводитися в суворій відповідності з розкладкою. Відповідність встановлюють шляхом опитування чергового їдальні, інструктора-кухаря і візуально. Ваговий контроль проводять вибірково не рідше 1 разу на тиждень. При кожному знятті проби визначають повноту і рівномірність видачі цукру, коров'ячого масла, хліба, копченостей, молока, м'ясних і рибних порцією. Відхилення фактичної маси порції від розрахункової не повинно перевищувати: для м'ясних порцій В± 1-2 г; для виробів з риби і котлетної маси В± 3%;...