вуВ» [15, с.132].  
. Міжгрупові конфлікти виникають при зіткненні інтересів двох соціальних груп. p align="justify"> Таким чином, ми встановили, що конфлікт - це процес, в якому два (або більше) індивіда чи групи активно шукають можливість перешкодити один одному досягти певної мети, запобігти задоволення інтересів суперника або змінити його погляди і соціальні позиції, а також розглянули 4 види конфліктів у молодшому шкільному віці, а саме: внутрішньоособистісний, міжособистісний, міжособистісно-груповий, міжгруповий. 
   .2 Особливості конфліктів в класних колективах молодших школярів 
   Як відзначається в огляді шкільних конфліктів, підготовленому А.І. Шипілова [14], найбільш поширені серед учнів конфлікти лідерства, в яких відбивається боротьба двох (і більше) лідерів і їх угрупувань за першість у класі. А також конфлікти у відносинах з однокласниками, причиною яких є особливість віку - формування морально - етичних критеріїв оцінки однолітка і пов'язаних з цим вимог до його поведінки. p align="justify"> Головну роль у виникненні конфліктів відіграють так звані конфліктогени (слова, дії (або бездіяльності), які можуть призвести до конфлікту). p align="justify"> Початок конфлікту пов'язано, щонайменше, з трьома умовами: [23] 
 ) перший його учасник свідомо й активно діє на шкоду іншому учаснику шляхом фізичних дій, демаршів, заяв і т. д.; 
 ) другий учасник усвідомлює, що ці дії спрямовані проти нього; 
 ) другий учасник у відповідь робить активні дії проти ініціатора конфлікту; з цього моменту можна вважати, що він почався. 
  З цього випливає, що конфлікт починається в разі протиборства сторін. 
  На появу конфлікту впливають соціально-психологічні причини: [18] 
				
				
				
				
			 ) можливі значні втрати і спотворення інформації в процесі міжособистісної та міжгрупової комунікації; 
 ) нерозуміння людьми того, що обговоренні проблеми, особливо складної, розбіжність позицій часто може бути викликане не принциповим розбіжністю в поглядах на одне і те ж, а підходом до проблеми з різних сторін; 
 ) вибір людьми різних способів оцінки результатів діяльності та особистості один одного; 
 ) психологічна несумісність; 
 ) внутрішньогруповий фаворитизм, тобто перевагу членів своєї групи представників іншої групи; 
 ) обмежені здібності людини до децентрації, тобто зміни власної позиції в результаті зіставлення її з позиціями інших людей; 
 ) усвідомлене чи неусвідомлене бажання отримувати від оточуючих більше, ніж віддавати їм; 
 ) прагнення до влади і т. д. 
  Психологи виділяють п'ять найбільш поширених стратегій поведінки молодших школярів у конфлікті. [21]