-перше, мова йде про аналіз реально досягнутого стану, фактично сформованої структури умов життя, ступеня розвиненості тих чи інших видів і форм діяльності людей і порівняння отриманих даних з відповідними і якісними показниками в минулому, а також в інших країнах або регіонах.
друге, необхідно знати специфічні умови і види життєдіяльності різних соціально-класових, соціально-демографічних та соцнально-професійних груп населення. Це особливо важливо при плануванні на рівні територіальних спільнот, коли міський чи сільський спосіб життя може бути розглянутий ще і як спосіб життя певного соціального статусу - робітничого класу, селянства, інтелігенції, студентства і т. д. У національних районах потрібно облік тих аспектів і сторін життя, які притаманні даній нації, народності або етнічної групи.
Тільки при такому підході можливо збалансований розвиток всіх елементів способу життя, що має, крім загальних рис і особливостей, специфічні форми прояву в конкретній історичній обстановці або соціальному середовищі.
По-третє, зміни в способі життя пов'язані з активним включенням в розробку, реалізацію, коригування намічених планів людей, бо тільки за їхньої участі можна домогтися корінних перетворень, спрямованих на оновлення суспільства в нашій країні. p>
четверте, цілком закономірно у процесі управління використовувати ідеальну модель способу життя, тобто брати за основу нормативні вимоги та показники, що характеризують його майбутній стан. Незважаючи на обмеженість наявних у суспільства ресурсів, ідеальна модель способу життя дозволяє виявити ступінь розбіжності з реальним становищем і на цій основі сприяє більш точному, кваліфікованому визначенням засобів здійснення перспективних цілей. p align="justify"> І нарешті, важливе значення набуває врахування інтересів і потреб людей, що знаходить відображення в бажаному способі життя, який може не збігатися з реально досягнутим, але в той же час відрізнятися від ідеального. Тому орієнтуватися безпосередньо на ідеальну модель не завжди доцільно. Ступінь ж розбіжності або збігу між реальним, бажаним і ідеальним способом життя є основою для оптимального, науково обгрунтованого планування способу життя. p align="justify"> Бажаний образ стає тією безпосередньою метою, яку люди ставлять перед собою. Аналіз ціннісних орієнтації показує, що в юс свідомості і поведінці складається ряд нових явищ. p align="justify"> Отже, сучасний спосіб життя представлений різними типами, в яких поєднуються самі різні прояви свідомості людей: позитивне, негативне і перехідне.
Ціннісні орієнтації є компонентом не тільки свідомості, по і поведінки. Від того, які цільові установки людина реалізує у своїй поведінці, залежить його спосіб життя. p align="justify"> Як соціальна спільність студентська молодь має специфічними характеристиками, багато з яких очевидні й обумовлюються вирішуваних нею завданнями. ...