ітВ», син Володимира великий князь Київський Ярослав Мудрий організував перекладацькі та кнігопісние роботи в Києві. У XI-XII ст. в Стародавній Русі існували різні школи та центри, які займалися перекладами в основному з грецької мови. Від цього часу збереглися: В«Чудеса Миколи МірлікійськогоВ» (1090-і рр..) - Самого шанованого святого на Русі, В«Житіє Василя НовогоВ» (XI ст.), Зображує найяскравіші картини пекельних мук, раю і Страшного суду як і ті західноєвропейські легенди (на зразок В«Видіння ТнугдалаВ», сер. XII в.), які живили В«Божественну комедіюВ» Данте, північноросійський переклад В«Житія Андрія ЮродивогоВ» (XI ст. або не пізніше поч. XII в.), під впливом якого на Русі був встановлений свято Покрови Богородиці в 1160-і рр.., видатний твір світової середньовічної літератури В«Повість про Варлаама і ІоасафаВ» (не пізніше сер. XII в.), можливо, в Києві. Очевидно, на південному заході Русі, в Галицькому князівстві, був переведений пам'ятник античної історіографії - В«Історія Іудейської війниВ» Йосипа Флавія (пізніше XII ст.). p align="justify"> До східнослов'янським перекладам XI-XII ст. відносять звичайно візантійський героїчний епос В«Девгеніево діянняВ» і стародавню ассірійську легенду В«Повість про Акіра ПремудрогоВ» (з сирійського або вірменського оригіналу). Не пізніше XII-XIII ст. була перекладена з грецького В«БджолаВ» - популярний збірник афоризмів античних, біблійних і християнських авторів, що містить етичні настанови і расширявший історико-культурний кругозір читача.
Перекладацькі роботи велися, очевидно, при митрополичої кафедрі, заснованої в 1037 р. в Києві. Збереглися перекази догматичних, церковно-учительних, епістолярних і антілатінскімі творів митрополитів Київських Іоанна II (1077-1089 рр..) І Никифора (1104-1121 рр..), Греків за походженням, які писали на своїй рідній мові. Послання Никифора Володимиру Мономаху В«про піст і стриманість почуттівВ» відзначено високими літературними достоїнствами і професійної перекладацької технікою. У першій половині XII в. помітним книжником був Феодосій Грек, переклав для князя-ченця Миколи (Святоші) послання папи Римського Лева I Великого про Халкидонском соборі.
За Ярослава Мудрого почала складатися В«Руська ПравдаВ» (Коротка редакція 1-й пол. XI ст.) - головний письмовий звід законів Київської Русі, був складений Найдавніший літописний звід при митрополичої кафедрі (1037 - поч. 1040-х рр..), з'явилося одне з найглибших творів слов'янського середньовіччя - В«Слово про Закон і БлагодатьВ» Іларіона (між 1037-1050 рр..). Використовуючи послання апостола Павла до Галатів (4: 21-31), Іларіон доводить за догматичної бездоганністю духовну перевагу Нового Завіту (Благодаті) над Старим Заповітом (Законом). У риторично витонченій формі він пише про світове значення хрещення Русі, прославляє Руську землю, повноправну державу в сім'ї християнських держав, і її князів - Володимира і Ярослава. Твір Іларіона, що ...
